ХХХVІІ сесія НТШ: етнографи та фольклористи зібралися в Інституті народознавства НАН України
19 березня 2026 року в Актовій залі Інституту народознавства НАН України (м. Львів, пр. Свободи, 15) та у форматі онлайн-конференції Zoom відбулася ХХХVІІ сесія Наукового товариства ім. Шевченка (Секція етнографії та фольклористики). Цьогорічне наукове зібрання було присвячене низці поважних дат: 170-річчю з Дня народження Івана Франка, 155-річчю Філярета Колесси, 150-річчю Володимира Гнатюка та 80-літтю дійсного члена НТШ Наталії Кононенко (США-Канада).
Науковий захід урочисто відкрив академік НАН України Степан Павлюк, який привітав учасників конференції та наголосив на неперехідній актуальності етнографічних і фольклористичних досліджень, а також на важливості збереження тяглості наукових традицій, які заклали видатні діячі НТШ.
![]() | ![]() |
Пленарне засідання. Перша частина сесії була присвячена пленарним доповідям. У фокусі уваги науковців перебували постаті видатних українських учених:
Кавказознавча складова спадщини Івана Франка (Віра Білоус).
Дослідження воєнного фольклору в записах В. Гериновича з фонду В. Гнатюка (Оксана Кузьменко) та колядок з «воєнними» мотивами у працях Ф. Колесси (Лілія Яремко).
Огляд основних видань та напрямів досліджень ювілярки Наталії Кононенко (Інна Головаха, Олеся Бріцина).
![]() |
Робота в секціях. У другій половині дня робота продовжилася у форматі секційних засідань Комісії етнографії (дві тематичні групи) та Комісії фольклористики.
Комісія етнографії: Дослідники порушили широкий спектр тем, серед яких народна релігійність та філософія, сімейна обрядовість та звичаєві правовідносини, традиційні промисли, зокрема деревообробка на Покутті та бджільництво. Окрему увагу приділили демонологічним уявленням Карпатського регіону та історії формування музейних колекцій. Також розглядали щоденне життя львів'ян під час окупації 1914-1915 років.
Комісія фольклористики: Науковці обговорили питання колективного документування живої історії нації через фольклорну епіграфіку, еволюцію української етіологічної легенди, а також фольклорні стратегії пам’яті про досвід Другої світової війни.
Конференція успішно завершилася підсумковим пленарним засіданням.


