«КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА МИНУЛОГО — ВНЕСОК У РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА МАЙБУТНЬОГО»
17—18 вересня 2026 р. відбулася ХІV сесія Міжнародної конференції «КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА МИНУЛОГО — ВНЕСОК У РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА МАЙБУТНЬОГО» (Кишинів—Ясси—Львів)
Пленарне засідання конференції проходило 17 вересня у стінах Академії наук Молдови. На ньому прозвучало п’ять доповідей. Наукову думку Інституту народознавства НАН України представила доповідь докторки історичних наук, провідної наукової співробітниці Інституту народознавства НАН України Олени ФЕДОРЧУК та кандидатки мистецтвознавства, старшої наукової співробітниці Інституту народознавства НАН України Тетяни КУЦИР на тему «Колекція народної вишивки «Клюбу Русинок»: історія створення та прелімінарний аналіз».
18 вересня на базі Інституту народознавства НАН України відбулося засідання секції «Формування сучасної парадигми національної ідентичності: етнологічні, мистецтвознавчі та фольклористичні студії».
Під час роботи цієї секції прозвучали доповіді наукових працівників Інституту народознавства НАН України: докт. мистецтвознавства Галини ІВАШКІВ «Пластичні образи християнських святих та сюжети з релігійною тематикою у кераміці»;
канд. мистецтвознавства Романи МОТИЛЬ «Симпозіуми традиційної кераміки в Лєлюнай (Литва): трансформація спадщини та нові художні практики»;
канд. мистецтвознавства Ольги ОЛІЙНИК «Коломийські осередки народного ткацтва: тенденції згасання та відродження»; канд. мистецтвознавства Агнії КОЛУПАЄВОЇ «Декор косівських кахель 1990-х — 2020-х років: трансформація традиції»; канд. мистецтвознавства Ореста МАКОЙДИ «Колористична система живопису Михайла Мороза: експресія та національна ідентичність»; аспірантів ІН НАН України Ігоря ПЕРЕВЕРТНЮКА «Ансамблі жіночого вбрання Південного Підляшшя зі збірки Музею Наукового товариства імені Шевченка: аналіз локальних рис» і Андрія-Олександра МОТИЛЯ «Українська етнографія в міжнародному науковому просторі: історичні аспекти». Також звучали доповіді науковців Львівської національної академії мистецтв, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна та Інституту культурної спадщини Молдови (м. Кишинів).
Виступи та дискусії учасників конференції підтвердили, що культурна спадщина є стратегічним ресурсом суспільного розвитку. Вона не лише зберігає історичну пам’ять та ідентичність народу, а й формує інтелектуальний і духовний потенціал майбутніх поколінь.
Учасники відзначили необхідність комплексного підходу до охорони, популяризації та інтеграції культурної спадщини в освітній, науковий і соціокультурний простір. Особливу увагу звернено на роль спадщини у розвитку креативних індустрій, у розширенні міжнародної співпраці та у зміцненні міжкультурного діалогу.
Отже, зберігаючи культурну спадщину минулого, ми формуємо культурний фундамент суспільства майбутнього.
