UA

МУЗЕЙ ЕТНОГРАФІЇ ТА ХУДОЖНЬОГО ПРОМИСЛУ

Музей етнографії та художнього промислу є структурним підрозділом Інституту народознавства НАН України. Його фондові збірки налічують близько 100 тисяч одиниць збереження. Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (МЕХП) є багатою скарбницею пам’яток традиційно-побутової культури та народного мистецтва українців, а також зразків декоративно-ужиткового мистецтва багатьох народів світу. Історія Музею сягає останньої чверті ХІХ ст., періоду заснування у Львові двох великих музейних осередків – Міського промислового музею (1874 р.) та Музею Наукового товариства ім. Т.Шевченка  (1895 р.). Обидва музеї відіграли значну роль у збиранні, збереженні та популяризації творів народного і професійного декоративно-ужиткового мистецтва, розвитку етнографічної та мистецтвознавчої наук.

Міський промисловий музей займався збиранням зразків декоративно-ужиткового мистецтва, організацією виставок. Йогоколекція поповнилась творами західноєвропейського мистецтва, закупленими в 1898 р. на Всесвітній виставці в Парижі, фонди зростали також і за рахунок численних подарунків. Протягом 1939 – 1940 рр. до Музею надійшли пам’ятки багатьох націоналізованих збірок, зокрема, музеїв Любомирських, Дідушицького, міської збірки ім. Бруніцького, публічної збірки ім. Б.Ожеховича, Державного музею ім. Льва Пінінського, багатьох приватних колекцій.   

Комплектування етнографічної збірки у Музеї НТШ ім. Т.Шевченка відбувалося завдяки сприянню визначних культурних діячів – Л.Українки, О.Сластіона, М.Біляшівського, Д.Щербаківського, К.Широцького та інших. Після розпуску НТШ (1939 р.), етнографічні колекції музею лягли в основу організованого у 1940 р. Державного етнографічного музею. У 1951 р. відбулося об’єднання двох музеїв у Державний музей етнографії та художнього промислу. У 1982 р. на базі Музею  було створено Львівське відділення Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Рильського АН УРСР, яке в 1991 р. реорганізовано в Інститут народознавства НАН України. Сьогодні МЕХП є значним центром наукової, просвітницької та культурно-освітньої роботи.   Важливим напрямком наукової та експозиційної роботи МЕХП є дослідження і висвітлення маловивчених чи замовчуваних ділянок і тем народної та професійної культури українців у загальноєвропейському контексті.

З метою популяризації багатих музейних збірок видано низку альбомів, путівників та довідників: «Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України. Путівник» (1996); Павлюк С., Чмелик Р.  «Скарби музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України» (2005); «Василь Шостопалець і кераміка Соколя. Альбом» (2007); «Іван Сколоздра: Малярство на склі, скульптура (2009); «Збірка кераміки Петра Лінинського» (2010) та інші.

Музей веде активну міжнародну діяльність, що знаходить відображення у втіленні спільних проектів з музеями Польщі, Словаччини, Ізраїлю, Канади, США, Австрії, Франції, Німеччини, Латвії, Фінляндії тощо. Це – обмін виставками, підготовка спільних каталогів, буклетів, проспектів, стажування працівників. Міжнародне співробітництво знаходить втіленняв укладанні двосторонніх угод як короткотривалих, для здійснення певного виставкового проекту, так і довготривалого творчого партнерства.

В останні роки співробітниками МЕХП проводиться напружена робота щодо переінвентаризації численних колекцій та реорганізації постійної експозиції. Нова експозиція на пр.Свободи, 15 знайомить із декоративно-ужитковим мистецтвом Європи кінця XV – початку ХХ століття. На особливу увагу заслуговує експозиція «Європейські годинники XVI-ХХ століття». Після завершення реконструкції виставкових залів у приміщенні на площі Ринок, 10 діятиме інтерактивна експозиція, в якій буде представлено культуру та побут українського села другої половини ХІХ – початку ХХ століття.

Науковий проект Музею:   “Українські музеї як осередки збереження етнокультурної ідентичності” (2011-2015 рр., науковий керівник канд., історичних наук, старший науковий співробітник Чмелик Р.П.).

 

 

Наукові співробітники:

                        

Клімашевський Андрій Володимирович - заступник директора з музейної та наукової роботи, завідувач відділу МЕХП, кандидат мистецтвознавства.

 
Булгакова Людмила Петрівна- кандидат історичних наук, старший науковий співробітник МЕХП Інституту народознавства НАН України, зберігач фонду «Художня історична тканина», член Вченої ради ІН НАН України, член Наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка, член північно-мазовецького відділу Польського народознавчого товариства (PTL). 

Досліджує традиційний одяг українців етнокультурного пограниччя Західного Полісся; художній історичний текстиль.

e-mail: lbulhakova@gmail.com

1. Zapomniane skarby. Stroje ludowe Polski i Ukrainy w rysunkach J. Głogowskiego i K. W. Kielisińskiego. – Lwów-Toruń, 2002. –48 s.(Bułhakowa-Sytnyk L., Czmełyk R., Błachowski A.)

2. Булгакова-Ситник Л. Подільська народна вишивка. – Львів, 2005. – 328 с., іл.

3. Булгакова-Ситник Л. Борщівські сорочки з колекції Віри Матковської. – Львів, 2008, - 255 с., іл.

4. Булгакова-Ситник Л. Борщівські сорочки з колекції Віри Матковської. – Альбом. – Вид. 2. (змінене) – Львів, 2010, - 225 с.

5. Булгакова-Ситник Л. Подільська народна вишивка. – Вид. 2. (доповнене) – Львів, 2010. – 336 с. Іл.

 

                                      

 Горбань Ірина Павлівна – кандидат філологічних наук (2000), доцент (2007), старший науковий співробітник (2008) Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України.

Сфера наукових зацікавлень – історія українсько-болгарського співробітництва у галузі науки та культури; фольклористика; проблеми національних меншин і міжнаціональних взаємин; історія та сучасний стан болгарської національної меншини в Україні; проблеми музеєзнавства: історія, сучасний стан і перспективи розвитку музеїв України, історія львівських музеїв під час Другої світової війни, втрати культурних цінностей і проблеми реституції.

e-mail:iryna_lviv@ua.fm

1. Горбань І. Фольклор і фольклористика болгар в Україні. – Львів: Афіша, 2004. – 256 с.
2. Горбань І. Żicie muzealne we Lwowie. Rok 1939 // Stan badań nad wielokulturowym dziedzictwem dawnej Rzeczypospolitej, t. II /red. W. Walczak i K. Łopatecki/. – Białystok, 2010. – S. 19-27.
3. Горбань І. Le Musée arménien de Lviv // Series Byzantina. Studies on Byzantine and Post-Byzantine Art. – Volume IX. – P. 277-282.
4. Горбань І. Вироби меблевої фабрики Здіслава Щербінського в музейних та приватних колекціях України та Польщі (у співавторстві з А.Фелікс) // Записки Наукового Товариства імені Шевченка. – Львів, 2011. – Т. CCLXI: Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. – С. 650-667.
 
 
                                     
Івашків Галина Михайлівна –кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України. 

Сфера наукових зацікавлень – характерні форми та пластики декору, кераміка обрядового призначення, творчість окремих гончарів тощо.

e-mail: halia_503@ukr.net

1. Івашків Г. Декор української народної кераміки XVI  - першої половини ХХ століть (монографія).- Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007.- 544 с.

2. Василь Шостопалець і кераміка Соколя. Альбом / Автор концепції та текстів Галина Івашків.- Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007.- 136 с.

3. Івашків Г. Збірка кераміки Петра Лінинського. Науково-мистецьке виданняю.- Львів, 2010.- 280с.

4. Мальована кераміка Косова та Пістиня XIX – початку ХХ століть / авт.вст.ст. Г.Івашків / упоряд. Г.Івашків, Т.Лозинський.- Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам'яток при НТШ, 2012.- 408 с.

5. Кераміка в ритуалі Божественної літургії // Народознавчі Зошити.- 2012.- №4.- С.497-516.

 

                                     

Кушнір Віталій Валерійович– кандидат історичних наук, науковий співробітник МЕХП Інституту народознавства НАН України.

Сфера наукових зацікавлень – історія музейної справи в Україні; історія музейництва в Галичині; музеєзнавство; теорія музейної справи.

e-mail: vitaliy_val@ukr.net

1. Кушнір В. Формування археологічних колекцій українських музеїв Галичини // Народознавчі Зошити.- 2012.- №1.- С.150-159.

2. Кушнір В. Музей Наукового товариства ім Шевченка у Львові: від заснування до створення першої експозиції // Народознавчі Зошити.- 2012.- №5.- С.824-832.

 

                                      

Сидор Емілія Олегівна –молодший науковий співробітник МЕХП Інституту народознавства НАН України.

Сфера наукових зацікавлень – історія художнього металу, архітектурна металопластика (мистецтвознавчий аспект, проблеми збереження), декоративно-ужиткове мистецтво.

1. Сидор Е. Ковальство художнє // Енциклопедія Львова.- Львів: Літопис, 2010.

2. Cидор Е. Дзеркало душі ковальського фестивалю «Залізний Лев-2010» // Ковальська майстерня. – Вип. 3-4 (21-22) 2010. – Київ, 2011.

3.  Сидор Е. З практики реставрації архітектурного металу Львова // Ковальська майстерня.– Вип 3 (29). – Київ, 2012. – С. 22-26.

 

Cектор фондів:

                                 

 Браташ Роксолана Дмитрівна, головний зберігач фондів МЕХП Інституту народознавства НАН України, охоронець фонду «Коштовності». Фондова група нараховує близько 2535 од.зберігання. Колекція формувалася та поповнювалася з 1940 р. збірками націоналізованих колишніх громадських та приватних музеїв, а також закупівлею у колекціонерів. Особливу увагу заслуговує колекція годинників  (бл.450 од.зб.), яка репрезентує різні європейські країни (Франція, Німеччина, Австрія, Італія), епохи та стилі. Фондова група доповнена унікальною збіркою табакерок та золотих кишенькових годинників, виробами із золота, срібла, кістки, каменю.

Булгакова Людмила Петрівна,  кандидат історичних наук, старший науковий співробітник МЕХП Інституту народознавства НАН України, охоронець фонду «Історична тканина».  Фонд налічує біля 4 тис. од. зб. До збірки входять колекції азійських та європейських килимів, шпалери; зразки художньо- історичної тканини кін. ХУІІ – поч. ХХ ст. з країн Європи та Азії; стильовий одяг XVIII - XX ст.; церковні та синагогальні тканини, облачення священнослужителів.

Івашків Галина Михайлівна, кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник МЕХПІнституту народознавства НАН України,охоронець фонду «Народна кераміка» (понад 10 000 од.зб.). Складовою частиною фонду є унікальна колекція кахель XVI-XVIIIст. (зб.П.Лінинського), проте переважають глиняні вироби кінця ХІХ – початку ХХ ст. декоративно-ужиткового характеру, які представляють найвідоміші гончарні центри України, зокрема Гуцульщини і Покуття, Опілля, Бойківщини, Буковини, Західного і Східного Поділля, менше – Середнього Придністров’я, Лівобережжя, Волині, Закарпаття та Лемківщини.З-поміж глиняних пам’яток виділимо дві унікальні ікони (1811 р.) Матвія Ковальського зі зображенням Богородиці з Дитям і св.Миколая, низку кахель і посуду І.Баранюка, О.Бахматюка, Д.Зінтюка, В.Шостопальця, М.Кірика, І.Гладиревського, Ф.Чирвенка, П.Кошака, Я.Бацуци, П.Самойловича, І.Гордійчука, Т.Земського, І.Боярського, Д.Муца та багатьох інших майстрів, які ввійшли в історію українського гончарства, відзначилися неоднорідністю творчої манери, вмілим переосмисленням традиційних рис у декорі та творенням нових композицій.    

Надопта Андріана Василівна, молодший науковий співробітник МЕХП Інституту народознавства НАН України, кандидат історичних наук, охоронець фонду «Дерево».Фонд художніх виробів з дерева налічує понад 4тис. од. зб.. Серед них найцінніші різьблені твори культового і побутового призначення, які зібрав В.Шухевич. Фонд складається з таких розділів: різьблені меблі, народна скульптура, посуд і начиння, народні меблі, музичні інструменти, плетені вироби з лози, різне.Розділ різьблених предметів найбільший і містить окремі типологічні групи творів: ікони-хрести, ручні танапрестольні хрести, односвічники, трійці, шкатулки, тарілки, пляшки,  форми на сир та інше. Дві третини творів колекції походить з Карпат і Прикарпаття. Найдавнішим є хрест напрестольний з XV-XVI ст. та кілька ручних хрестів з XVII-XVIII ст., а більшість творів датується ХІХ століттям.  "Фонд меблів". У фондовій групі меблів зберігається близько 680 предметів. Колекція почала формуватися з моменту заснування у 1874 Міського промислового музею.У колекції меблів переважають окремі предмети, що представляють основні стилістичні напрямки, властиві розвитку декоративно-прикладного мистецтва у Європі з ХVІ до початку ХХ ст. Частину музейної групи складають твори західноукраїнських і львівських меблярів.    

                                   

 

                                          

Кушнір Віталій Валерійович, провідний зберігач фонду «Сучасна кераміка» МЕХП Інституту народознавства НАН України. Збірка налічує понад тисячу предметів. Це авторські художні вироби: комплекти сервізів, наборів для напоїв, декоративні вази і ювілейні кубки, розписні тарелі і об'ємні композиції, які виготовлені з глини, шамоту, майоліки та інших матеріалів. Найбільш широко представлені вироби Васильківського майолікового заводу (Київська обл.) і Львівської кераміко-скульптурної фабрики. У збірці є  роботи відомих львівських митців-кераміків: З.Берези,  Г.Ошуркевич, М.Кордіяки, У.Ярошевич, Я.Шеремети, З.Флінти, Т.Левківа, Р.Петрука, Н.Федчун та інші.

Сидор Емілія Олегівна зберігач фондів «Художній метал» та «Зброя» МЕХП Інституту народознавства НАН України. Фонд художнього металу, який налічуєпонад 5тис. пам’яток, сформований з  двохколекцій –  Міського промислового музею та Музею НТШ. У першій представлено твори майстрів-професіоналів з України, Західної Європи, країн Далекого Сходу тощо. Частиною музейної збірки є колекція металу XVII - XIX ст., роботи переважно галицьких єврейських майстрів-ремісників, а також вироби кін.XIX -  поч. XX ст. майстрів-мосяжників зГуцульщини. Вони з латуні технікою лиття виготовляли різні предмети побутового призначення, прикраси та інше. У фондізброї зберігається195 предметів, якіпоходять зізбірки Музею НТШ. Найбільш цінною є колекція гуцульської зброї (до 40 од. зб.)Більшу частину колекції складають рушниці.  У збірці представлена гуцульська гладкоствольна зброя двох систем: ударно-кремінної та ударно-капсульної. Ложа рушниць та руків'я пістолетів прикрашалися різьбою та інкрустацією, латунними накладками, карбуванням та гравіруванням наносився орнаментальний декор.Представлена також мисливська зброя з різних районів Галичини.

 

 

                                      

Походай Вікторія Валеріївна, провідний зберігач фонду «Сучасного скла і фарфору» МЕХП Інституту народознавства НАН України. Фонд сучасної порцеляни та скла налічує близько 4000 од. зб., більша частина яких була зібрана безпосередньо на виробництві – на фарфорових та скляних підприємствах України. Найширше представлені зразки побутових і декоративних виробів 1950-х – 1970-х рр.  фарфоровихзаводівУкраїни – Баранівського, Городницького, Довбиського, Полонського,  Київськогоекспериментальногокераміко-художньогозаводу, підприємству Бориславі та Тернополі. Асортимент виробів досить широкий:чайні,кавові  тастоловісервізи, декоративні вази і тарілки, посуд для напоїв, туалетні прибори та інше. Кілька чайних сервізів, окремі предмети і скульптурні композиції представляють у збірці зразки виробів російських фарфорових заводів - Ленінградського та Дмитровського (Вербилки, Московська обл.). Художньо-побутовий фаянс 1950-х – 1970-х рр. у фонді репрезентовано виробами двох підприємств – Будянськом фаянсовим заводом (Харківська обл.) та заводом у Кам’яному Броді  (Волинська обл.). Основа збірки сучасного скла – це авторські вироби львівських майстрів-гутників сер.-другої пол. ХХ ст. – П.Семененка, М.Павловського, Й. Гулянського, П.Думича, Б.Валька, М.Тарнавського, Я.Мацієвського, художників Ф.Черняка, А.Бокотея, З.Масляк та інших. Скульптурками зі скляних дротів представлене мистецтво В.Гінзбурга. Окрему групу у збірці складають промислові зразки, які впроваджувались у масове виробництво на львівському ВО "Райдуга". Доповнюють колекцію зразки виробів Київського скло-термосного заводу 1950-х рр., Романівського склозаводу, Бережанського на Тернопільщині та Ленінградського (Росія).

 

                                        

Качор Галина Володимирівна, провідний зберігач фонду   «Сучасний текстиль» МЕХП Інституту народознавства НАН України. Фондова група налічує близько 2400 од. зб. (вишивка, одяг, тканина). У колекції знаходяться художні твори ХХ – ХХІ ст., які представляють майже всі історико-етнографічні регіони України. Збірка доповнена зразками сучасного мистецтва Білорусі, Польщі, Хорватії, Росії. Основу колекції становлять ткані та вишиті рушники Київщини, Житомирщини, Чернігівщини,Сумщини, Полтавщини. Чільне місце займає група виробів в”язаних гачком (автор – О.Ханенко). У фондовій збірці є як твори професійних митців (гобелени, панно, ляльки), так  і народних майстрів (сервети, скатертини, килимки).

 

                          

Сеньків Мар’яна Тарасівна, провідний зберігач фонду «Плакату і графіки» МЕХП Інституту народознавства НАН України.Колекція фонду графіки є чималою (понад 12 тисяч од. зб.) Графіка представлена плакатом, народними розписами, етнографічними замальовками О.Кульчицької, С.Луцика, З.Кецала та гравюрами. У збірці репрезентована вагома колекція французького плакату (автори – А.Тулуз-Лотрек, А.Муха, П.Бона). Іншою значною групою є польський плакат (понад 1,5 тисяч од. зб.), меншими групами представлені плакати Австрії, Німеччини, Італії, Англії, Угорщини, Югославії, Чехії, Румунії, Америки. Збірка українського плакату знайомить з роботами львівських художників міжвоєнного двадцятиліття – П.Холодного (старшого), П.Ковжуна, В.Січинського та інших. Широко представлена у збірці колекція дереворитів, різцевої гравюри, офортів, літографії, ліногравюри, цинкографії тощо). Крім графіки, у фонді зберігається збірка живопису, витинанок, колекція японського паперу. Ще однією важливою, хоч і невеликою групою пам”яток, є живопис українських митців як минулого, так і сучасності. e-mail: marsenkiv@ukr.net .

 

                                         

 Петрів Галина Ярославівна, провідний зберігач фондів «Вироби зі шкіри», «Народна іграшка»МЕХП Інституту народознавства НАН України.Фонд виробів зі шкіри становить більше 200 од. зб. Серед них особливо цікавими є пояси ( череси, букурійки), тобівки, ташки, гаманці, футляри тощо. Більшість предметів походять з Івано-франківської та Закарпатської областей. Окрему групу шкіряних виробів становлять пояси другої половини XIX століття з Югославії, Словаччини, Польщі. Відомими майстрами по виготовленню "старовіцьких" та новітніх торб були Ф.Якіб'юк та М.іД.Дудчаки. Фонд народної іграшки налічує понад тисячу предметів початку XX ст. В ньому представлені вироби майже з усіх регіонів України, а також Польщі, Росії, Литви, Франції, Швеції, Фінляндії тощо. Оригінальні іграшкові композиції виготовлялися із найрізноманітніших матеріалів: глини, дерева, скла, фарфору, паперу, соломи, лози, рогози, тканини, сиру та ін. У фонді є роботи таких народних майстрів як: В.Прийма, С.Тиндик, М.Ференц, Б.Стоялівська,Я.Бацуца та інші. 

“Верхній одяг та взуття», МЕХП Інституту народознавства НАН України.      Фонд  верхнього одяга та взуття налічує 683 одиниці зберігання. У колекції репрезентовано майже всі етнографічні регіони України (пам’ятки кін. XIX– поч.. ХХ століття). Велика збірка верхнього плечового одягу представлена сукняними пам’ятками (свити, опанчі, сіряки, гуні, сердаки) та хутровими виробами (кожухи та хутряні безрукавки). Збірка взуття є меншою кількісно, однак  гідно презентує  різноманіття матеріалів та форм народного взуття. Це вироби зі шкіри (чоботи, черевики, постоли)  та  плетені личаки  і дерев’яники.

 

                                      

Багнюк–Кайда Оксана, провідний зберігач фонду «Народна вишивка» МЕХП Інституту народознавства НАН України.Фонд нараховує близько 16 500 тис. одиниць збереження. Фондова збірка містить в собі зразки вишивок різних регіонів України кін. ХІХ – поч. ХХ століття.

 

                               

Креховецька Стефанія Романівна, провідний зберігач фонду "Історичної портселяни і скло" МЕХП Інституту народознавства НАН України. Музей володіє великою колекцією порцеляни, фаянсу, майоліки і художнього скла ХУІ – поч.ХХ ст. (понад 11 тис. предметів). Один зізначних розділів зібрання - українська промислова кераміка, яка представлена порцеляновими виробами мануфактур в Корці (кін.XVІІІ - поч. ХІХ ст.), Баранівці (перша третина ХІХ ст.), Городниці (сер.ХІХ ст.), Волокитино (ХІХ ст.). Фаянсові вироби збереглися з таких осередків як Глинсько, Любича Королівська, Потелич, Пациків та ін. Окремий інтерес становить порцеляна найвідоміших західноєвропейських мануфактур, а саме:Мейсен, Берлін, Відень, Севр; пам'ятки з Китаю, Японії, Ірану, Данії, Італії, Іспанії, Голандії, Чехії, Угорщини, Польщі. Зібрання знайомить з італійською майолікою з Урбіно, Кастель-Дуранте, Кастелі (ХVІ - ХVІІ ст.), фаянсами з Руану, Марселя і Страсбурга (ХVІІІ ст.), кам'яними масами заводу Веджвуда. Найчисельніше представлені вироби Мейсенської і Віденської мануфактур різних періодів виробництва: від "бетгерівської" червоної маси до сецесійної скульптури. У фондовому зібранні осібне місце займає колекція вітчизняного і зарубіжного скла. Українське скловиробництво представлене археологічним матеріалом (фрагменти посудин українських гут ХVІ - ХVІІ ст.), виробами кустарних майстерень ХVІІІ - ХІХ ст. і заводського скла другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. Провідна група пам'яток західноєвропейських виробництв належить до періоду кін.ХVІІ –  поч.ХХ ст. і репрезентує скляні вироби з Польщі, Німеччини, Чехії, Австрії, Італії, Франції. У фонді зберігається велика колекція ікон на склі, які булипоширеніу ХІХ ст. на території деяких регіонів Західної України, зокрема на Гуцульщині і Покутті.

 

                                     

Мазурок Галина Ігорівна, провідний зберігач фонду «Сільськогосподарські знаряддя праці» МЕХП Інституту народознавства НАН України. Збірка знарядь праці сільського господарства та домашніх ремесел українців кінця XIX–XX ст. нараховує понад дві тисячі експонатів. Найчисленнішу колекцію становлять пам'ятки, пов'язані з основними видами трудової діяльності – плуги, серпи, коси, вила, ярма, батоги, жорна, мотики, плетені з лози кошики, солом'яники. Колекція багата на риболовецькі снасті: ятери, верші, саки, "підривки" на раки. Є також човни, вудочки, гачки рибальські, "ості". Цілий ряд предметів представляє будівництво (моделі житлових, культових і господарських споруд, архітектурні деталі, інструменти, предмети облаштунку житла). Окрему групу становлять експонати, пов'язані зі святами та прикрашуванням житла (вертепні ляльки,атрибути різдвяних та великодніх свят, витинанки, йорданські хрестики, печиво тощо).

 

                                        

Супонєва Ольга Іванівна, провідний зберігач фонду «Головні убори та народні прикраси» МЕХП Інституту народознавства НАН України. Фондова група нараховує близько 1500 одиниць зберігання, які датуються кін. ХІХ – серед. ХХ століття. Збірка містить жіночі й чоловічі весільні, святкові і буденні головні убори, прикраси з бісеру, дутого скла, емалі, коралу та глини.  e-mail: osuponeva@gmail.com

Янчук Олеся Любомирівна, провідний зберігач фонду «Народний одяг» МЕХП Інституту народознавства НАН України. Фондова група налічує понад 4600 пам’яток. У фонді зберігаються унікальні зразки сорочок, нагрудного та поясного одягу, поясів та головних уборів Полісся, Волині, Поділля, Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини, Буковини, Закарпаття, частково центральних та східних областей України кінця ХІХ – середини ХХ століття.

Козак Світлана Йосифівна, провідний зберігач фонду «Народна тканини» МЕХП Інституту народознавства НАН України. У фонді зберігаєтьсяпонад 1600 предметів. Збірка складається з колекції українських народних килимів XVIII - XX ст., ужиткової тканини XIX - XX ст. (рядна, верети, ліжники, обруси) з усіх історико-етнографічних регіонів України. Збірка демонструє технологічні та художні особливості української народної тканини. У фонді також представлений художній текстиль др. пол. ХХ ст. професійних художників Львова та інших міст України.

 

                                         

Голубець Галина Вікторівна, провідний зберігач фонду художніх виробів зі скла Львівської фірми “Райдуга”, отриманий до збірки МЕХП Інституту народознавства НАН України. У 2004 р. фондова збірка МЕХП  поповнилась унікальною колекцією виробів з кришталю, безколірного і кольорового скла, зібраних у Музеї Львівської фірми “Райдуга”. Вона налічує понад дві з половиною тисячі високохудожніх виробів, створених художниками та майстрами заводу протягом 1950 – 1990-их років, і є свідченням професійних здобутків української скляної промисловості ХХ століття. 

Теслюк Валентина, провідний зберігач фонду «Писанка» МЕХП Інституту народознавства НАН України. Фондовазбіркаписанок  налічує близько 13 тис.од.зб. кін. ХІХ – поч. ХХ ст. і є однією з найбільших музейних колекцій писанок не тільки України, але й світу. Вона має історичну, етнографічну та мистецьку цінність.. Етнографічна вартість колекції полягає в тому, що вона представляє зразки писанок з більш як 200 населених пунктів України. За територіальною ознакою основу фонду творять писанки західних областей України: Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Волинської, Рівненської, Чернівецької. Інші області України представлені слабо. Незначна кількість писанок презентує і країни зарубіжжя: Чехію, Словаччину, Польщу, Румунію, Хорватію, Канаду. Колекція представляє в основному традиційну писанку, яка виготовлялася перед або в часі Великодня і служила його атрибутом.

 

Сектор обліку

 

     

Стеців Світлана Дмитрівна – завідувач сектору обліку

 

      

Гнатів Оксана Петрівна – провідний зберігач фондів 

 

      

Мирослава Дуда Ярославівна - провідний зберігач фондів 

Чайковська Лілія Богданівнапровідний зберігач фондів 

Юрчишин Дарина Володимирівна – провідний зберігач фондів

 

Сектор експозиції

 

         

Колотай Андрій Миколаєвич – завідувач сектору експозиції музею етнографії та художнього промислу ІН НАН України

 

         

Вірщук Ігор Романович – провідний художник

 

          

Яськович Михайло Дмитрович – художник

 

Сектор реставрації:

Лотоцька Наталія Василівна – Завідувач сектору реставрації.

 

 

            

Кричковська Наталія Петрівна – в.о завідувача сектору реставрації, провідний художник-реставратор(дерево, скульптура)

 

Лебедь Іван Мечиславович –  художник- реставратор(дерево, метал)

 

             

Свистун Лідія Федорівна – провідний художник-реставратор (художній текстиль)

 

            

Крип'якевич Богдана Романівна - художник-реставратор (художній текстиль)

 

           

Ратушний Антон Ігорович - провідний художник-реставратор (художнє дерево)

 

           

Величко Євгенія Альбертівна -  провідний художник-реставратор (темперно-олійний живопис)

 

 Екскурсоводи

Куп'як Ярослав

Качор Галина

Походай Вікторія

Лотоцька Валентина

Мовчан Леся

Мазурок Галина

Багнюк-Кайда Оксана

 

 

Адреса Музею етнографії та художнього промислу ІН НАН України:

м. Львів, проспект Свободи, 15.

1.Декоративно-ужиткове мистецтво Європи кін. XV -першої третини XX ст.

2.Виставка європейських годинників кін. XVI- поч. XXст.

Телефон: (38-032) 297-01-57

Факс:  (38-032) 297-01-55.   

е-mail  ina@ mail.lviv.ua

 

Філія – площа Ринок, 10.

"Культура і побут українського села кінця XIX - другої половини XX ст."

Телефон: (032) 235-73-88