Музей етнографії та художнього промислу (МЕХП) Інституту народознавства НАН України за кількістю і якістю пам’яток входить до десятки найбільших музеїв України. Він володіє найбільшою на території нашої держави і найрізноманітнішою за складом колекцією творів декоративно-прикладного мистецтва Європи, зокрема унікальними збірками годинників кін. ХV – поч. ХІX століття, художнього скла, порцеляни, насамперед, найкраще в Україні репрезентована неповторна збірка шедеврів виробництва Мейсенської мануфактури XVIII-XIX століття. Кількісно вражає колекція меблів, гобеленів – унікальних зразків європейського та світового значення. Справжніми перлинами МЕХП є глазуроване керамічне зображення Богородиці з дитям кін. ХV століття роботи флорентійської майстерні Луки делла Роббіа, гігантська майолікова ваза з батальною сценою з м. Урбіно ХVІ століття, один з найдавніших збережених у світі церковних владичих жезлів (посохів) коштовної лімозької роботи поч. ХІІІ століття, декоративна тарілка роботи знаменитого митця Бернарда Паліссі XVI століття, годинник роботи головного французького придворного художника-декоратора королівського двору Людовіка ХІV Андре Шарля Буля, нещодавно розшифрований гобелен зі спадщини французького королівського двору сер. XVІІ століття, унікальна добірка перших європейських рекламних художніх робіт кін. XIX –  поч. XX століття, зокрема авторства геніальних митців Анрі Тулуз-Лотрека, Альфонса Мухи, одна з найбільших колекцій юдаїки в світі. Однак, гордістю всієї музейної колекції є велична збірка українського народного мистецтва, репрезентована у розрізі регіонів України за календарно-обрядовим циклом (експонується у філії Музею на пл. Ринок, 10, на другому поверсі). Експозиція відображає весь спектр основних народних промислів та ремесел (бджільництво, рибальство, бондарство, лозоплетіння, художня різьба, гончарство). Натомість експозиція МЕХП за адресою пр. Свободи, 15 «Декоративно-ужиткове мистецтво Європи кінця XV – першої третини XX століття» побудована як ретроспектива розвитку європейського декоративно-ужиткового мистецтва упродовж майже п’яти століть – від пізньої Готики до стилю Ар-Деко (чого немає в жодному музеї України). Основна колекція музею успадкована від найдавнішої музейної муніципальної установи Галичини – Міського промислового музею (1874 р.) та Музею Наукового товариства імені Т. Шевченка (1895 р.).

Завданням музейного відділу є науково-дослідна, науково-освітня діяльність, комплектування музейних зібрань та їх наукова систематизація, фондова (охорона, збереження та облік пам’яток), експозиційна, реставраційна, видавнича робота.

Пріоритетні напрямки досліджень відділу:формування постійнодіючих і тимчасових експозицій музею, виставок; вивчення, атрибуція і систематизація пам’яток музею у розрізі фондів; науково-дослідницька робота з пам’ятками; реставрація, консервація артефактів і їх належне експозиційне представлення; популяризація та поширення інформації про музей; поповнення музейних фондів; екскурсійне обслуговування експозицій та виставок; залучення державних, спонсорських та грантових коштів.

Комплексна тема відділу: «Культурна спадщина в українських музеях: збереження та сучасна інтерпретація» (2016-2020 рр.).

Наукові міжнародні проекти: Музей веде активну міжнародну діяльність, що знаходить відображення у втіленні спільних проектів з музеями Польщі, Словаччини, Ізраїлю, Канади, США, Австрії, Франції, Німеччини, Латвії, Фінляндії тощо. Це – обмін виставками, підготовка спільних каталогів, буклетів, проспектів. Міжнародне співробітництво знаходить втілення в укладенні двосторонніх угод як короткотривалих, для здійснення певного виставкового проекту, так і довготривалого творчого партнерства.

                                        

Клімашевський Андрій Володимирович – заступник директора з наукової і музейної роботи Інституту народознавства НАН України, кандидат мистецтвознавства. Досліджує сакральне мистецтво та архітектуру України, інтер’єри та храмооблаштування українських церков, інше тематичне скерування дослідницьких зусиль – український мистецький модерн у контексті розвитку європейського мистецтва зламу ХІХ – ХХ століть. Наукові зацікавлення  останього часу – розшифрування та атрибуція знакових артефактів з музейної колекції МЕХП Інституту народознавства НАН України. Автор численних публікацій, куратор мистецьких виставок.

Монографії (у співавторстві):

Туркевич-Клімашевський А. Українське церковне мистецтво. 1880-1920. (Західний регіон) // Герій О., Туркевич-Клімашевський А., Кодлубай І., Нога О. – Т.І. – Львів: НВФ «Українські технології», 2012. –392 с.

Andriy Klimaszewskiy. Twierdza krzemeniecka na przestrzeni wieków // Plenery krzemenieckie w latach trzydziestych XX wieku (tradycja, współczesność, perspektywy). Materiały z konferencji, która odbyła się 25 czerwca 2011 roku w Krzemieńcu na Ukrainie. – Kraków. 2013. – S. 103-109.

[Андрій Клімашевський. Кременецька твердиня крізь призму епох // Кременецькі пленери в тридцятих роках ХХ століття (тадиція, сучасність, перспективи). Матеріали з конференції, котра відбулася 25 червня 20011 року в Кременці на Україні. – Краків, 2013. – С. 111-116.]

Klimaszewskiy Andriy. Rozdział V. 2.4. Sektor turystyki przyjazdowej w opinii przedstawicieli administracji terenowej / N.Czaban, A.Klimaszewskiy, G.Kupeć, O.Wasyliw, J.Zińko // Potencjiał turystychny Ukrainy Zachodniej (red. naukowa: A.Jagusiewicz). – Warszawa, 2005. – S. 134-137.

Klimaszewskiy Andriy. Rozdział V. 2.5. Potrzeby inwestyzijne w rejonach administracyjnych / N.Czaban, A.Klimaszewskiy, G.Kupeć, O.Wasyliw, J.Zińko // Potencjiał turystychny Ukrainy Zachodniej (red. naukowa: A.Jagusiewicz). – Warszawa, 2005. – S. 137-141.

Klimaszewskiy Andriy. Rozdział VII. 4. Wiodące inwestycje w zakresie infrastruktury turystychnej / N.Czaban, N.Filipowych, A.Klimaszewskiy, N.Mandiuk, G.Rąkowski, O.Wasyliw, J.Zanko, J.Zińko // Potencjiał turystychny Ukrainy Zachodniej (red. naukowa: A.Jagusiewicz). – Warszawa, 2005. – S. 214-225.

Наукові статті та тези доповідей:

Клімашевський А. Що ж насправді подарував гетьман І.Мазепа храму Гробу Господнього в Єрусалимі?! // Народознавчі зошити. – №5.– Львів, 2016.– С. 1102-1109 .

Клімашевський А. Загадка ручних хрестів невідомого геніального майстра // Пам’ятки України. Історія та культура.– Львів, 2017.– С.25-27

Клімашевський Андрій, Герій Оксана. Французький королівський слід античного кохання у львівському гобелені // Народознавчі зошити. – №1.– Львів, 2018.–. - C. 269-280.

Клімашевський А. Загублений світ верховинців Карпат: за порогом однієї львівської брами. Вип. 3. – С. 116-131.

Клімашевський А. Типологічна характеристика обстави українських церков // Народознавчі зошити. – №6. – 2014. – С. 1290-1299.

Клімашевський А. Пошук національного церковного стилю в Галичині в добу сецесії // Наук. зб. Закарпатського музею народної архітектури та побуту. – Вип. 3. [Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Дослідження, збереження, відтворення та популяризація культурної спадщини» (Ужгород, 26-27 червня 2015 р.]. – Вид-во Олександри Гаргулі, 2016. – 580 с.: іл. – С. 538-543.

Клімашевський А. Інспірації японських мотивів у сецесії Львова та Галичини // Японія та Україна: зб. наук. праць. – Вид. Київського нац. університету імені Тараса Шевченка. С. 20.

Клімашевський А. Формотворчі та художні особливості престолів в історичному процесі генези українського церковного інтер’єру / Рукотвір: смистецтвознавчі дослідження і візії. – Вип. ІІІ. – Львів, 2013. – С. 191-205.

 

                                      

 Горбань Ірина Павлівна – кандидат філологічних наук (2000), доцент (2007), старший науковий співробітник (2008) Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України. Сфера наукових зацікавлень – історія українсько-болгарського співробітництва у галузі науки та культури; фольклористика; проблеми національних меншин і міжнаціональних взаємин; історія та сучасний стан болгарської національної меншини в Україні; проблеми музеєзнавства: історія, сучасний стан і перспективи розвитку музеїв України, історія львівських музеїв під час Другої світової війни, втрати культурних цінностей і проблеми реституції.

e-mail : iryna_lviv@ua.fm

Горбань І. Фольклор і фольклористика болгар в Україні. – Львів: Афіша, 2004. – 256 с.

Горбань І. Żicie muzealne we Lwowie. Rok 1939 // Stan badań nad wielokulturowym dziedzictwem dawnej Rzeczypospolitej, t. II /red. W. Walczak i K. Łopatecki/. – Białystok, 2010. – S. 19-27.

Горбань І. Le Musée arménien de Lviv // Series Byzantina. Studies on Byzantine and Post-Byzantine Art. – Volume IX. – P. 277-282.

Горбань І. Вироби меблевої фабрики Здіслава Щербінського в музейних та приватних колекціях України та Польщі (у співавторстві з А.Фелікс) // Записки Наукового Товариства імені Шевченка. – Львів, 2011. – Т. CCLXI: Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. – С. 650-667.

Горбань І. Wielokulturowe środowisko muzealne Lwowa w okresie dwudziestolecia międzywojennego // Stan badań nad wielokulturowym dziedzictwem dawnej Rzeczypospolitej, red. W. Walczak, K. Łopatecki. – Białystok, 2013. – S. 1451-1468.

Горбань І.. Буклет виставки "СВОЄ/ЧУЖЕ: про що мовчать музейні пам'ятки". – Львів, 2014. – 42 с.

Горбань І. Підсумки археологічних досліджень у басейні річки Вишня // ХХІХ звітна конференція "Археологічні дослідження в Центрально-Східній Польщі, Західній Білорусі і Україні в 2015 році".– Польща, Люблін, 2016.– С.   

 

                                     

Кушнір Віталій Валерійович – кандидат історичних наук, науковий співробітник МЕХП Інституту народознавства НАН України. Сфера наукових зацікавлень – історія музейної справи в Україні; історія музейництва в Галичині; музеєзнавство; теорія музейної справи.

e-mail: vitaliy_val@ukr.net

Кушнір В. Формування археологічних колекцій українських музеїв Галичини // Народознавчі Зошити.- 2012.- №1.- С.150-159.

Кушнір В. Музей Наукового товариства ім Шевченка у Львові: від заснування до створення першої експозиції // Народознавчі Зошити.- 2012.- №5.- С.824-832.

Джерела фінансування та видатки Музею Наукового товариства ім. Шевченка у 1920-х – 1930-х рр. // Народознавчі зошити. – 2013. – № 4. – С. 586 – 590. .

Кушнір В. Війна за польську спадщину 1734-1735 рр. // Український дипломатичний словник. Друге видання, перероблене і доповнене.- К.: Знання, 2014.- С.139-140.

 

Надопта Андріана Василівна – кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник МЕХП Інституту народознавства НАН України, зберігач фонду «Художніх виробів з дерева». Сфера наукових зацікавлень – українське етнографічне музейництво Галичини кінця XIX - першої половини ХХ століття.

e-mail : a.nadopta@ukr.net

Надопта А. Роль громадських, наукових організацій та церкви у формуванні та становленні українського етнографічного музейництва Галичин кінця ХІХ – 30-х рр. ХХ ст.. // Народознавчі Зошити.- 2012.- №4 (106). - Липень-серпень.- С.758-774.

Надопта А. Культурно-освітня та наукова діяльність Музею НТШ наприкінці ХІХ – 30-х рр ХХ ст. // Музеї Львова: події, колекції, люди: матеріали науково-практичної конференції, Львів, 27-28 жовтня 2011 року / Львівський історичний музей.- Львів: Ромус-Поліграф, 2012.- С.19-30.

Надопта А.  Кілька штрихів до діяльності товариства та музею «Лемківщина» в Сяноці // Лемківський календар на 2013 рік. Фундація дослідження Лемківщини.- Львів, 2012.

Надопта А. Аграрно-промислові та етнографічні виставки Галичини кін.ХІХ – початку ХХ ст. як важливий чинник для зародження українського етнографічного музейництва // Наукові зошити історичного факультету. Львівський національний університет ім.Івана Франка. Збірн.наукових праць.- Львів: ЛНУ ім.Івана Франка, 2010.- Вип.11.- С.281-292.

                                      

Сидор Емілія Олегівна – молодший науковий співробітник МЕХП Інституту народознавства НАН України. Сфера наукових зацікавлень – історія художнього металу, архітектурна металопластика (мистецтвознавчий аспект, проблеми збереження), декоративно-ужиткове мистецтво.

Сидор Е. Ковальство художнє // Енциклопедія Львова.- Львів: Літопис, 2010.

Cидор Е. Дзеркало душі ковальського фестивалю «Залізний Лев-2010» // Ковальська майстерня. – Вип. 3-4 (21-22) 2010. – Київ, 2011.

Сидор Е. З практики реставрації архітектурного металу Львова // Ковальська майстерня.– Вип 3 (29). – Київ, 2012. – С. 22-26.

Колекція японських цуб у збірці львівського Музею етнографії та художнього промислу ІН НАН України.– Львів, 2013. – С.407-414

 

Cектор фондів:

 

 

Браташ Роксолана Дмитрівна, головний охоронець фондів МЕХП Інституту народознавства НАН України, охоронець фонду «Коштовності». Фондова група нараховує близько 2535 од.зберігання. Колекція формувалася та поповнювалася з 1940 р. збірками націоналізованих колишніх громадських та приватних музеїв, а також закупівлею у колекціонерів. Особливу увагу заслуговує колекція годинників  (бл.450 од.зб.), яка репрезентує різні європейські країни (Франція, Німеччина, Австрія, Італія), епохи та стилі. Фондова група доповнена унікальною збіркою табакерок та золотих кишенькових годинників, виробами із золота, срібла, кістки, каменю.

 

 

Булгакова Людмила Петрівна, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник МЕХП Інституту народознавства НАН України, охоронець фонду «Історична тканина».  Фонд налічує біля 4 тис. од. зб. До збірки входять колекції азійських та європейських килимів, шпалери; зразки художньо- історичної тканини кін. ХУІІ – поч. ХХ ст. з країн Європи та Азії; стильовий одяг XVIII - XX ст.; церковні та синагогальні тканини, облачення священнослужителів.

 

 

Івашків Галина Михайлівна, кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник МЕХП Інституту народознавства НАН України, охоронець фонду «Народна кераміка» (понад 10 000 од.зб.). Складовою частиною фонду є унікальна колекція кахель XVI-XVIII ст. (зб.П.Лінинського), проте переважають глиняні вироби кінця ХІХ – початку ХХ ст. декоративно-ужиткового характеру, які представляють найвідоміші гончарні центри України, зокрема Гуцульщини і Покуття, Опілля, Бойківщини, Буковини, Західного і Східного Поділля, менше – Середнього Придністров’я, Лівобережжя, Волині, Закарпаття та Лемківщини. З-поміж глиняних пам’яток виділимо дві унікальні ікони (1811 р.) Матвія Ковальського зі зображенням Богородиці з Дитям і св.Миколая, низку кахель і посуду І.Баранюка, О.Бахматюка, Д.Зінтюка, В.Шостопальця, М.Кірика, І.Гладиревського, Ф.Чирвенка, П.Кошака, Я.Бацуци, П.Самойловича, І.Гордійчука, Т.Земського, І.Боярського, Д.Муца та багатьох інших майстрів, які ввійшли в історію українського гончарства, відзначилися неоднорідністю творчої манери, вмілим переосмисленням традиційних рис у декорі та творенням нових композицій.     

 

 

Надопта Андріана Василівна, кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник МЕХП Інституту народознавства НАН України, охоронець фондів «Дерево», «Меблі». Фонд художніх виробів з дерева налічує понад 4 тис. од. зб. Серед них найцінніші різьблені твори культового і побутового призначення, які зібрав В.Шухевич. Фонд складається з таких розділів: різьблені меблі, народна скульптура, посуд і начиння, народні меблі, музичні інструменти, плетені вироби з лози, різне. Розділ різьблених предметів найбільший і містить окремі типологічні групи творів: ікони-хрести, ручні та напрестольні хрести, односвічники, трійці, шкатулки, тарілки, пляшки,  форми на сир та інше. Дві третини творів колекції походить з Карпат і Прикарпаття. Найдавнішим є хрест напрестольний з XV-XVI ст. та кілька ручних хрестів з XVII-XVIII ст., а більшість творів датується ХІХ століттям. У фондовій групі меблів зберігається близько 680 предметів. Колекція почала формуватися з моменту заснування у 1874 Міського промислового музею.У колекції меблів переважають окремі предмети, що представляють основні стилістичні напрямки, властиві розвитку декоративно-прикладного мистецтва у Європі з ХVІ до початку ХХ ст. Частину музейної групи складають твори західноукраїнських і львівських меблярів.

Кушнір Віталій Валерійович, кандидат історичних наук, науковий співробітник МЕХП Інституту народознавства НАН України, охоронець фонду «Сучасна кераміки. Збірка налічує понад тисячу предметів. Це авторські художні вироби: комплекти сервізів, наборів для напоїв, декоративні вази і ювілейні кубки, розписні тарелі і об'ємні композиції, які виготовлені з глини, шамоту, майоліки та інших матеріалів. Найбільш широко представлені вироби Васильківського майолікового заводу (Київська обл.) і Львівської кераміко-скульптурної фабрики. У збірці є  роботи відомих львівських митців-кераміків: З.Берези, Г.Ошуркевич, М.Кордіяки, У.Ярошевич, Я.Шеремети, З.Флінти, Т.Левківа, Р.Петрука, Н.Федчун та інші.

 

 

Сидор Емілія Олегівна, молодший науковий співробітник МЕХП Інституту народознавства НАН України, зберігач фондів «Художній метал» та «Зброя» МЕХП Інституту народознавства НАН України. Фонд художнього металу, який налічує понад 5 тис. пам’яток, сформований з  двох колекцій – Міського промислового музею та Музею НТШ. У першій представлено твори майстрів-професіоналів з України, Західної Європи, країн Далекого Сходу тощо. Частиною музейної збірки є колекція металу XVII - XIX ст., роботи переважно галицьких єврейських майстрів-ремісників, а також вироби кін. XIX -  поч. XX ст. майстрів-мосяжників з Гуцульщини. Вони з латуні технікою лиття виготовляли різні предмети побутового призначення, прикраси та інше. У фонді зброї зберігається 195 предметів, які походять зі збірки Музею НТШ. Найбільш цінною є колекція гуцульської зброї (до 40 од. зб.) Більшу частину колекції складають рушниці.  У збірці представлена гуцульська гладкоствольна зброя двох систем: ударно-кремінної та ударно-капсульної. Ложа рушниць та руків'я пістолетів прикрашалися різьбою та інкрустацією, латунними накладками, карбуванням та гравіруванням наносився орнаментальний декор. Представлена також мисливська зброя з різних районів Галичини.

 

 

Походай Вікторія Валеріївна, провідний зберігач фонду «Сучасного скла і фарфору» МЕХП Інституту народознавства НАН України. Фонд сучасної порцеляни та скла налічує близько 4000 од. зб., більша частина яких була зібрана безпосередньо на виробництві – на фарфорових та скляних підприємствах України. Найширше представлені зразки побутових і декоративних виробів 1950-х – 1970-х рр.  фарфорових заводів України – Баранівського, Городницького, Довбиського, Полонського, Київського експериментального кераміко-художнього заводу, підприємств у Бориславі та Тернополі. Асортимент виробів досить широкий: чайні, кавові та столові сервізи, декоративні вази і тарілки, посуд для напоїв, туалетні прибори та інше. Кілька чайних сервізів, окремі предмети і скульптурні композиції представляють у збірці зразки виробів російських фарфорових заводів - Ленінградського та Дмитровського (Вербилки, Московська обл.). Художньо-побутовий фаянс 1950-х – 1970-х рр. у фонді репрезентовано виробами двох підприємств – Будянськом фаянсовим заводом (Харківська обл.) та заводом у Кам’яному Броді  (Волинська обл.). Основа збірки сучасного скла – це авторські вироби львівських майстрів-гутників сер.-другої пол. ХХ ст. – П.Семененка, М.Павловського, Й. Гулянського, П.Думича, Б.Валька, М.Тарнавського, Я.Мацієвського, художників Ф.Черняка, А.Бокотея, З.Масляк та інших. Скульптурками зі скляних дротів представлене мистецтво В.Гінзбурга. Окрему групу у збірці складають промислові зразки, які впроваджувались у масове виробництво на львівському ВО "Райдуга". Доповнюють колекцію зразки виробів Київського скло-термосного заводу 1950-х рр., Романівського склозаводу, Бережанського на Тернопільщині та Ленінградського (Росія).

 

 

Качор Галина Володимирівна, провідний зберігач фонду   «Сучасний текстиль» МЕХП Інституту народознавства НАН України. Фондова група налічує близько 2400 од. зб. (вишивка, одяг, тканина). У колекції знаходяться художні твори ХХ – ХХІ ст., які представляють майже всі історико-етнографічні регіони України. Збірка доповнена зразками сучасного мистецтва Білорусі, Польщі, Хорватії, Росії. Основу колекції становлять ткані та вишиті рушники Київщини, Житомирщини, Чернігівщини,Сумщини, Полтавщини. Чільне місце займає група виробів в”язаних гачком (автор – О.Ханенко). У фондовій збірці є як твори професійних митців (гобелени, панно, ляльки), так  і народних майстрів (сервети, скатертини, килимки).

 

 

 

Сеньків Мар’яна Тарасівна, провідний зберігач фонду «Плакату і графіки» МЕХП Інституту народознавства НАН України. Колекція фонду графіки є чималою (понад 12 тисяч од. зб.) Графіка представлена плакатом, народними розписами, етнографічними замальовками О.Кульчицької, С.Луцика, З.Кецала та гравюрами. У збірці репрезентована вагома колекція французького плакату (автори – А.Тулуз-Лотрек, А.Муха, П.Бона). Іншою значною групою є польський плакат (понад 1,5 тисяч од. зб.), меншими групами представлені плакати Австрії, Німеччини, Італії, Англії, Угорщини, Югославії, Чехії, Румунії, Америки. Збірка українського плакату знайомить з роботами львівських художників міжвоєнного двадцятиліття – П.Холодного (старшого), П.Ковжуна, В.Січинського та інших. Широко представлена у збірці колекція дереворитів, різцевої гравюри, офортів, літографії, ліногравюри, цинкографії тощо). Крім графіки, у фонді зберігається збірка живопису, витинанок, колекція японського паперу. Ще однією важливою, хоч і невеликою групою пам”яток, є живопис українських митців як минулого, так і сучасності. e-mail: marsenkiv@ukr.net .

 

 

Петрів Галина Ярославівна, провідний зберігач фондів «Вироби зі шкіри», «Народна іграшка», “Верхній одяг та взуття» МЕХП Інституту народознавства НАН України. Фонд виробів зі шкіри становить більше 200 од. зб. Серед них особливо цікавими є пояси ( череси, букурійки), тобівки, ташки, гаманці, футляри тощо. Більшість предметів походять з Івано-франківської та Закарпатської областей. Окрему групу шкіряних виробів становлять пояси другої половини XIX століття з Югославії, Словаччини, Польщі. Відомими майстрами по виготовленню "старовіцьких" та новітніх торб були Ф.Якіб'юк та М. і Д. Дудчаки. Фонд народної іграшки налічує понад тисячу предметів початку XX ст. В ньому представлені вироби майже з усіх регіонів України, а також Польщі, Росії, Литви, Франції, Швеції, Фінляндії тощо. Оригінальні іграшкові композиції виготовлялися із найрізноманітніших матеріалів: глини, дерева, скла, фарфору, паперу, соломи, лози, рогози, тканини, сиру та ін. У фонді є роботи таких народних майстрів як: В.Прийма, С.Тиндик, М.Ференц, Б.Стоялівська, Я.Бацуца та інші. Фонд  верхнього одягу та взуття налічує 683 одиниці зберігання. У колекції репрезентовано майже всі етнографічні регіони України (пам’ятки кін. XIX – поч.. ХХ століття). Велика збірка верхнього плечового одягу представлена сукняними пам’ятками (свити, опанчі, сіряки, гуні, сердаки) та хутровими виробами (кожухи та хутряні безрукавки). Збірка взуття є меншою кількісно, однак гідно презентує різноманіття матеріалів та форм народного взуття. Це вироби зі шкіри (чоботи, черевики, постоли) та плетені личаки і дерев’яники.

 

 

Багнюк–Кайда Оксана, провідний зберігач фонду «Народна вишивка» МЕХП Інституту народознавства НАН України. Фонд нараховує близько 16 500 тис. одиниць збереження. Фондова збірка містить в собі зразки вишивок різних регіонів України кін. ХІХ – поч. ХХ століття.

 

 

Креховецька Стефанія Романівна, провідний зберігач фонду «Історична порцеляна і скло» МЕХП Інституту народознавства НАН України. Музей володіє великою колекцією порцеляни, фаянсу, майоліки і художнього скла ХУІ – поч.ХХ ст. (понад 11 тис. предметів). Один зі значних розділів зібрання - українська промислова кераміка, яка представлена порцеляновими виробами мануфактур в Корці (кін.XVІІІ - поч. ХІХ ст.), Баранівці (перша третина ХІХ ст.), Городниці (сер. ХІХ ст.), Волокитино (ХІХ ст.). Фаянсові вироби збереглися з таких осередків як Глинсько, Любича Королівська, Потелич, Пациків та ін. Окремий інтерес становить порцеляна найвідоміших західноєвропейських мануфактур, а саме: Мейсен, Берлін, Відень, Севр; пам'ятки з Китаю, Японії, Ірану, Данії, Італії, Іспанії, Голандії, Чехії, Угорщини, Польщі. Зібрання знайомить з італійською майолікою з Урбіно, Кастель-Дуранте, Кастелі (ХVІ - ХVІІ ст.), фаянсами з Руану, Марселя і Страсбурга (ХVІІІ ст.), кам'яними масами заводу Веджвуда. Найчисельніше представлені вироби Мейсенської і Віденської мануфактур різних періодів виробництва: від "бетгерівської" червоної маси до сецесійної скульптури. У фондовому зібранні осібне місце займає колекція вітчизняного і зарубіжного скла. Українське скловиробництво представлене археологічним матеріалом (фрагменти посудин українських гут ХVІ - ХVІІ ст.), виробами кустарних майстерень ХVІІІ - ХІХ ст. і заводського скла другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. Провідна група пам'яток західноєвропейських виробництв належить до періоду кін. ХVІІ –  поч. ХХ ст. і репрезентує скляні вироби з Польщі, Німеччини, Чехії, Австрії, Італії, Франції. У фонді зберігається велика колекція ікон на склі, які були поширені у ХІХ ст. на території деяких регіонів Західної України, зокрема на Гуцульщині і Покутті.

 

 

Мазурок Галина Ігорівна, провідний зберігач фонду «Сільськогосподарські знаряддя праці» МЕХП Інституту народознавства НАН України. Збірка знарядь праці сільського господарства та домашніх ремесел українців кінця XIX–XX ст. нараховує понад дві тисячі експонатів. Найчисленнішу колекцію становлять пам'ятки, пов'язані з основними видами трудової діяльності – плуги, серпи, коси, вила, ярма, батоги, жорна, мотики, плетені з лози кошики, солом'яники. Колекція багата на риболовецькі снасті: ятери, верші, саки, "підривки" на раки. Є також човни, вудочки, гачки рибальські, "ості". Цілий ряд предметів представляє будівництво (моделі житлових, культових і господарських споруд, архітектурні деталі, інструменти, предмети облаштунку житла). Окрему групу становлять експонати, пов'язані зі святами та прикрашуванням житла (вертепні ляльки,атрибути різдвяних та великодніх свят, витинанки, йорданські хрестики, печиво тощо).

 

 

Супонєва Ольга Іванівна, провідний зберігач фонду «Головні убори та народні прикраси» МЕХП Інституту народознавства НАН України. Фондова група нараховує близько 1500 одиниць зберігання, які датуються кін. ХІХ – серед. ХХ століття. Збірка містить жіночі й чоловічі весільні, святкові і буденні головні убори, прикраси з бісеру, дутого скла, емалі, коралу та глини.  e-mail: osuponeva@gmail.com

 

 

Янчук Олеся Любомирівна, провідний зберігач фонду «Народний одяг» МЕХП Інституту народознавства НАН України. Фондова група налічує понад 4600 пам’яток. У фонді зберігаються унікальні зразки сорочок, нагрудного та поясного одягу, поясів та головних уборів Полісся, Волині, Поділля, Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини, Буковини, Закарпаття, частково центральних та східних областей України кінця ХІХ – середини ХХ століття.

 

 

Виноградська Галина Михайлівна, провідний зберігач фонду «Народна тканини» МЕХП Інституту народознавства НАН України. У фонді зберігається понад 1600 предметів. Збірка складається з колекції українських народних килимів XVIII - XX ст., ужиткової тканини XIX - XX ст. (рядна, верети, ліжники, обруси) з усіх історико-етнографічних регіонів України. Збірка демонструє технологічні та художні особливості української народної тканини. У фонді також представлений художній текстиль др. пол. ХХ ст. професійних художників Львова та інших міст України.

 

 

Голубець Галина Вікторівна, провідний зберігач фонду художніх виробів зі скла Львівської фірми “Райдуга” МЕХП Інституту народознавства НАН України. У 2004 р. фондова збірка МЕХП  поповнилась унікальною колекцією виробів з кришталю, безколірного і кольорового скла, зібраних у Музеї Львівської фірми “Райдуга”. Вона налічує понад дві з половиною тисячі високохудожніх виробів, створених художниками та майстрами заводу протягом 1950 – 1990-их років, і є свідченням професійних здобутків української скляної промисловості ХХ століття.  

 

 

Теслюк Валентина Миколаївна, провідний зберігач фонду «Писанка» МЕХП Інституту народознавства НАН України. Фондова збірка писанок  налічує близько 13 тис. од. зб. кін. ХІХ – поч. ХХ ст. і є однією з найбільших музейних колекцій писанок не тільки України, але й світу. Вона має історичну, етнографічну та мистецьку цінність.. Етнографічна вартість колекції полягає в тому, що вона представляє зразки писанок з більш як 200 населених пунктів України. За територіальною ознакою основу фонду творять писанки західних областей України: Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Волинської, Рівненської, Чернівецької. Інші області України представлені слабо. Незначна кількість писанок презентує і країни зарубіжжя: Чехію, Словаччину, Польщу, Румунію, Хорватію, Канаду. Колекція представляє в основному традиційну писанку, яка виготовлялася перед або в часі Великодня і служила його атрибутом.

 

Сектор обліку:

Виноградська Галина Михайлівна – зав. сектором обліку

Гнатів Оксана Петрівна – провідний зберігач фондів

Дуда Мирослава Ярославівна – провідний зберігач фондів

 

Сектор експозиції:

Колотай Андрій Миколайович – зав. сектором експозиції

Мовчан Леся Степанівна – провідний організатор експозиції

Вірщук Ігор Романович – провідний художник

Яськович Михайло Дмитрович – художник

Гаврилюк Остап Іванович – старший лаборант

 

Сектор реставрації

Лотоцька Наталія Василівна – зав. сектором експозиції

Лебедь Іван Мечиславович – провідний художник- реставратор.(дерево, метал

Свистун Лідія Федорівна – провідний художник.-реставратор. (текстиль)

Крип’якевич Богданна Романівна – художник-реставратор (текстиль)

Рачковська Марія Ігорівна – провідний художник-реставратор (текстиль)

 

Адреса Музею етнографії та художнього промислу ІН НАН України:

м. Львів, проспект Свободи, 15.

Телефон: (38-032) 297-01-57

Факс:  (38-032) 297-01-55.    

е-mail  ina@ mail.lviv.ua

Філія – площа Ринок, 10.

Телефон: (38-032) 235-73-88

 

Експозиція працює щоденно з 12.00 до 17.30 год., окрім вівторка. Вартість квитка (загальна) – 30 грн.

Вартість квитка для учнів та студентів – 10 грн.

Вартість екскурсії – 60 грн.

Вартість екскурсії для учнів та студентів – 40 грн.

Фотографування – 10 грн.

Відеозйомка – 30 грн.

Фотосесія – 200 грн.