23 — 28 вересня 2019 р. у рамках роботи над названим українсько-литовським проектом відбулась зустріч наукових співробітників відділу народного мистецтва Інституту народознавства НАН України з викладачами кафедри матеріалознавства факультету інженерії, механіки і дизайну Каунаського технологічного університету та Музею народного побуту Литви у селі Румшишкєс. Під час цієї зустрічі учасники проекту відвідали м. Луцьк, опрацювали збірки етнографічного текстилю у Волинському краєзнавчому музеї і Музеї етнографії Волині та Полісся при Східноєвропейському національному університеті ім. Лесі Українки.

Учасники проекту на В’їзній вежі Луцького замку. Українська сторона: д. м. Олена Никорак, к. м. Людмила Герус, к. м. Тетяна Куцир; литовська сторона: д. т. н. Еглє Кумпікайтє, д. т. н. Дайва Мілашенє, д. т. н. Жанета Рукуйженє.

Директор Волинського краєзнавчого музею Оксана Важатко та співробітниці Оксана Моренчук і Людмила Мірошніченко ознайомили гостей з багатою колекцією традиційних народних покривал, рушників, натільного, поясного та верхнього одягу з Волині й Полісся. 

Учені зосередили свою увагу на вивченні тканих та вишитих виробів інтер’єрного призначення, а саме: на волинських та поліських покривалах і рушниках, у декорі яких простежується багато як аналогій, так і відмінностей із  литовськими виробами. Під час роботи було виявлено схожі вирішення в оздобленні покривал, виконаних багаторемізною технікою ткання, подібні підходи у декорі рушників для щоденного вжитку, застосування «приступів» (коли до основної частини полотнища вверху і внизу дошито вужчі шматки гладкого смугастого або клітчастого полотна). Виявлено паралелі в українських та литовських орнаментальних мотивах вишивки і ткацтва.  Водночас притаманними суто волинським та поліським виробам, які ввібрали в себе характерні художні риси цих етнографічних районів, були покривала з поперечними кольоровими смугами («у райдуги»), рушники із «заснівками» — вертикальними смугами обабіч країв виробу, рушники у клітинку, з «павуковими» та «півпавучковими» мотивами. Такі принципи декорування не зустрічаються у литовських покривалах і рушниках.

Учасники проекту на виставці «Колорит волинського рушника» у Волинському краєзнавчому музеї. Українська сторона: д. м. Олена Никорак, к. м. Людмила Герус, с. н. с. відділу етнографії та народних промислів Волинського краєзнавчого музею Людмила Мірошніченко; литовська сторона: д. т. н. Еглє Кумпікайтє, д. т. н. Дайва Мілашенє, д. т. н. Жанета Рукуйженє, етнограф Музею народного побуту Литви у с. Румшишкєс Еріка Ненартавічютє.

Після роботи у фондах музеїв гості мали можливість ознайомитись із етнографічною виставкою «Колорит волинського рушника», на якій представлені вироби першої половини ХХ ст. із фондів музею.

Успішній роботі у Музеї етнографії Волині та Полісся при Східноєвропейському національному університеті ім. Лесі Українки посприяли завідувач кафедри документознавства і музейної справи Геннадій Васильович Бондаренко і доцент цієї ж кафедри Алла Адамівна Дмитренко. Постійна експозиція цього музею ознайомила нашу групу з виробами побутового призначення із дерева, кераміки, а також інтер’єрними та одяговими традиційними тканинами. Дотримуючись обраного напрямку, учасники проекту опрацювали фондову збірку рушників та покривал.

Дослідження українського народного текстилю з фондів Музею етнографії Волині та Полісся при СНУ ім. Лесі Українки. Українська сторона: д. м. Олена Никорак, к. м. Людмила Герус, к. м. Тетяна Куцир; литовська сторона: д. т. н. Еглє Кумпікайтє, д. т. н. Дайва Мілашенє, д. т. н. Жанета Рукуйженє, Еріка Ненартавічютє.

Глибоке враження залишила екскурсія  на Верхній замок, який входить до складу історико-культурного заповідника «Старий Луцьк». Цей замок, закладений Великим князем  Галицько-Волинського князівства Дмитром Любартом у 1340-1383 рр., був улюбленим місцем перебування Великого князя Литовського Вітовта.   Замок і нині залишається матеріальним втіленням тяглости українсько-литовських історико-культурних взаємин.

Окрім запланованої наукової роботи в межах реалізації українсько-литовського проекту вчені мали змогу відвідати історико-архітектурні пам’ятки  «Золотої підкови Львівщини»: Олеський, Підгорецький та Золочівський замки. Організація таких цікавих та змістовних екскурсій відбулась за сприяння департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної адміністрації. Учасники ознайомились з віковою історією та мистецькими скарбами цих замків та були вражені титанічною працею над їх реставрацією, збереженням та реконструкцією.

В експозиційному залі музею «Олеський замок». Українська сторона: д. м. Олена Никорак, к. м. Людмила Герус, к. м. Олена Федорчук, к. м. Олена Козакевич, к. м. Тетяна Куцир, завідувач музею «Олеський замок» Борис Шенгера; литовська сторона: д. т. н. Еглє Кумпікайтє, д. т. н. Дайва Мілашенє, д. т. н. Жанета Рукуйженє, д. т. н. Аудронє Рагайженє, Еріка Ненартавічютє.

  Учасники проекту висловлюють глибоку подяку за допомогу у дослідницькій роботі директору Волинського краєзнавчого музею Важатко Оксані Георгіївні, в. о. завідувача відділу етнографії та народних промислів Волинського краєзнавчого музею Моренчук Оксані, старшому науковому співробітнику відділу етнографії та народних промислів Волинського краєзнавчого музею Людмилі Мірошніченко; кафедрі документознавства і музейної справи факультету історії, політології і національної безпеки Східноєвропейського національного університету, зокрема завідувачу кафедри Генадію Васильовичу Бондаренку і доценту кафедри Аллі Адамівні Дмитренко; директору департаменту з питань культури, національностей та релігії Львівської обласної адміністрації Мирославі Туркало; генеральному директору Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького Тарасу Степановичу Возняку; завідувачу музею «Олеський замок» Борису Ярославовичу Шенгері; екскурсоводам музеїв «Підгорецький замок» та «Золочівський замок».

На терасі музею «Підгорецький замок». Українська сторона: д. м. Олена Никорак, к. м. Людмила Герус, к. м. Олена Федорчук, к. м. Олена Козакевич, к. м. Тетяна Куцир, Василь Романів; литовська сторона: д. т. н. Еглє Кумпікайтє, д. т. н. Дайва Мілашенє, д. т. н. Жанета Рукуйженє, д. т. н. Аудронє Рагайженє, Еріка Ненартавічютє.

Робота над двостороннім українсько-литовським  проектом фінансується Міністерством освіти та науки України та Науковою радою Литви.

Матеріал підготувала м. н. с. відділу народного мистецтва

Інституту народознавства НАН України, канд. мистецтв. Тетяна Куцир