Світ побачила справді вагома і оригінальна наукова праця Ярослава Тараса “Архітектура дерев’яних храмів українців Карпат”, яку видало видавництво Фоліо і презентація якої відбулася 20 вересня 2018 р. на 25 Форумі видавців в Українському католицькому університеті.

Це п’ятнадцятирічне дослідження побудоване на основі залучення максимальної кількості об’єктів сакральної дерев’яної архітектури, нових архівних, власних польових, археологічних матеріалів із широким використанням різноманітних наукових підходів.

Церкви українців Карпат розглядаються як багатогранне явище, яке відбулося внаслідок багатовікового народного досвіду, а їхня архітектура є синтезом численних елементів кращих досягнень матеріальної та духовної культури, ґрунтується на сукупності будівельних традицій. Автор довів, що дерев’яні церкви постали в результаті історичного досвіду освоєння горянами конкретного середовища, виступають як об’єкт історичного процесу. Вони є самобутнім продуктом своєрідного синтезу української традиційної культури та маркером окреслення етнографічних груп.

Такий підхід дав можливість авторові вперше: з’ясувати ґенезу церковної дерев’яної архітектури; подати системну картину її становлення та розвитку, аргументовано довести автохтонність об’ємно-планувальних вирішень; по-новому осмислити припущення і теорії про походження й еволюцію карпатських дерев’яних церков; розв’язати низку проблем, пов’язаних з визначенням регіональних і загальних типологічних закономірностей формування церков.

Монографія має досить складну структуру (вступ, дев’ять розділів, висновки, післямова, короткі відомості про дослідників української сакральної архітектури, географічний та іменний покажчики, джерела і література).

Особливістю праці також є те, що Я. Тарас вперше в етнології та історії архітектури ввів в науковий обіг великий масив виготовленого автором картографічного та ілюстративного матеріалу, з допомогою якого точно висвітлюється питання генези об’ємно-планувальних вирішень, окреслюються основні типи та групи церков, що істотно для з’ясування шкіл народного храмового будівництва та їх зв’язку з історико-етнографічним районуванням. Книжка проілюстрована рідкісними гравюрами та світлинами В. Щербаківського, Х. Вовка, Я. Пастернака, М. Драгана, Ф. Заплетала, Б. Вавроушека, Р. Бриковського та ін.

Монографія Я. Тараса посяде поважне місце серед досліджень української і світової культурної спадщини, основний лейтмотив якої зводиться до того, що сакральна дерев’яна архітектура українців Карпат є одним із найунікальніших явищ, яке вплинуло на формування самобутньої національної архітектури та культури, незрівнянно багатшої змістом, ніж сакральна архітектура інших народів, повнішої щодо типів і варіантів церков не лише в Україні, а й у світі.

Слід відзначити напрочуд якісну роботу видавництва Фоліо, яке все зробило, щоб це подарункове видання було гідним презентувати нашу церковну архітектуру під час урочистостей з нагоди отримання Україною томоса.