В Інституті народознавства Національної академії наук України функціонує архів, в якому зберігаються документальні свідчення духовної культури України - джерело праці для сучасників і майбутніх поколінь. Документи які знаходяться в архіві ІН НАН України - унікальні зразки діловодства минулого та початку нашого століть. Початок формування архіву Інституту народознавства сягає часів заснування Львівського міського промислового музею (1874) та Музею старожитностей Наукового товариства ім. Т. Шевченка (1895). Так, заслуговує на увагу документація, починаючи з 1873 p. - листування, протоколи засідань правління двох музеїв різних років, книги реєстрації вхідних документів, інвентарні книги музею, бібліотеки та документи, які прослідковують організацію різних виставок. Наприклад, участь Львівського міського промислового музею у Міжнародній виставці у Глазго в 1888 р. (листування, описи експонатів, газетні відгуки тощо), виставку мініатюр у музеї в 1912 p., виставку меблів у 1915 р. Також серед архівних матерівлів зберігаються зразки бухгалтерської документації (головна бухгалтерська книга, книга видатків). На особливу увагу заслуговує велика мистецтвознавча праця К. Бадецького про орнаментику дзвонів, яка виконана у своєрідній оригінальній техніці - це відбитки орнаментів дзвонів на папері. Справжнім раритетом є воскові валики з фонографом.

Не менш важливі матеріали, які стосуються діяльності музеїв з 1939 до 1951 р. Вони увиразнюють історію музею. Це - накази, протоколи, плани, звіти, акти набуття тощо. Представлено також наукові праці (доповіді, статті, наукові звіти з відрядження, щоденники) відомих дослідників М. Козакевича, К. Матейко, С. Сидорович, Л. Сухої та інших.

Оскільки Інститут народознавства веде свій офіційний відлік з 1951 р., тож з того часу в архіві зберігаються і документальні матеріали інституту, які зведені у відповідні описи. Так, наприклад, в опис N 1 внесено науково-організаційну та управлінську документацію (накази, протоколи, плани, звіти, листування, різноманітні акти МЕХП, бухгалтерські документи, матеріали профспілки тощо). В описі N 3 введено документи з особового складу та документи бухгалтерії (накази, облікові картки, особові справи звільнених, відомості на зарплату, особові рахунки).

Окремої уваги заслуговує науково-дослідна документація, яка зосереджена в описі N 2. Вона представлена у монографіях, статтях, звітах експедицій та відряджень, польових матеріалах. Серед них роботи Р. Гарасимчука "Лемківські народні танці", "Народне хореографічне  мистецтво (гуцульські та бойківські танці"), праці М. Козакевича про селянське житло на Українському Поліссі, ряд альбомів замальовок О. Лісецької, щоденники експедицій К. Матейко про народний одяг. Сюди ж включено альбом замальовок О. Кульчицької, фольклорні матеріали О. Дея, роботи А. Будзана, М. Гембаровича, Ю. Гошка, І. Добрянської, П. Жолтовського, І. Павлюка, С. Макарчука, С. Сидорович, І. Симоненка, Л. Сухої, Л. Фіголя, П. Цибенка, Ю. Гошка, В. Овсійчука, М. Мороза, Р. Кричіва та інших.

В установі відбувалися експедиції та відрядження в різні регіони України (Буковина, Закарпаття, Волинь, Карпати, Покуття, Полісся та інші), а тому набутком архіву ставали звіти, щоденники, польові матеріали таких дослідників: З. Болтарович, С. Боньковська, С. Гвоздевич, М. Глушко, Т. Гонтар, Г. Горинь, Ю. Гошко, Я. Грендиш, П. Жолтовський, Н. Здоровега, Р. Кирчів, Ю. Климець, К. Кутельмах, М. Моздир, О. Никорак, С. Павлюк, В. Сивак, Р. Сілецький, В. Сокіл, М. Станкевич, Л. Худаш та інших. Г. Дем'ян, крім своїх власних, передав чимало матеріалів інших дослідників, таких як М.Мишанич, М.Чудак, В.Шагала. Ці матеріали охоплюють найрізноманітніші аспекти матеріальної та духовної культури України.

У 90-х роках 20-го століття відбувалися експедиції у Чорнобильську зону, польові матеріали дослідників Чорнобильської зони передані в архів та внесені в опис № 4.

Як окремі фонди зберігаються матеріали відомих учених – Гошка Ю.Г., Будзана А.Ф., Кирчіва Р.Ф., Матейко К.І. Зазначимо, що Кирчів Р.Ф. і Матейко К.І. ще за життя свої архівніі матеріали заповіли Інституту народознавства НАН України.  

Зрозуміло, що вище наведене не вичерпує обрисів архіву: він значно багатший і змістовніший. Архів постійно поповнюються новими документальними матеріалами, які в описах внесені в хронологічному порядку. Документальними матеріалами архіву користуються як працівники Інституту народознавства НАН України, так і інших установ України та зарубіжжя.

Провідний архівіст Інституту народознавства НАН України Ольга Володимирівна Остапик.