Це один із підрозділів Інституту народознавства НАН України. Витоки сягають Наукового товариства Шевченка у Львові, яке було зліквідоване в 1940 р. Невдовзі з’явився Львівський філіал Інституту фольклору з чотирма «основними групами»: музично-хорова, етнографічна (матеріальної культури), словесна та фондів. Керівником установи призначено Ф. Колессу. 1944 року створено Львівський відділ Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР.
Відділ складався з трьох секторів:
1949–1950-х рр.. у структурі Етнографічного музею значився «відділ фольклору», який очолював О. Дей. Наприкінці 1950 р. він припинив своє існування. Лише з січня 1993 р. фольклористика виділилася з відділу етнографії (завідувач Р. Кирчів). Від 2001 р. завідувачем став В. Сокіл. У відділі працювали фольклористи О. Роздольський, М. Щепанська, Я. Фіголь, М. Скорик, Г. Дем’ян, Є. Луньо та ін. (Див. ширше: «Українська фольклористична енциклопедія». Львів, 2018. С. 117–118).
Наукові співробітники виконували такі теми:
Зараз опрацьовується тема «Фольклор у структурі гуманітарних досліджень кінця ХХ – першої чверті ХХІ століть: національні виміри». (2023–2027).
За цей період опубліковано низку монографій, сотні наукових статей, чимало фольклорних зібрань. «Українська фольклористична енциклопедія» (2018), виконана у відділі, стала першим виданням у національній народознавчій науці, де підсумовано досягнення за 200 років. Як краща книга року, вона удостоєна Дипломом НАН України.