Музей етнографії та художнього промислу (МЕХП) Інституту народознавства НАН України за кількістю і якістю пам’яток входить до десятки найбільших музеїв України. Він володіє найбільшою на території нашої держави і найрізноманітнішою за складом колекцією творів декоративно-прикладного мистецтва Європи, зокрема унікальними збірками годинників кін. ХV – поч. ХІX століття, художнього скла, порцеляни, насамперед, найкраще в Україні репрезентована неповторна збірка шедеврів виробництва Мейсенської мануфактури XVIII-XIX століття. Багата колекція меблів, цінна збірка гобеленів містять унікальні зразки європейського та світового значення. Справжніми перлинами МЕХП є глазуроване керамічне зображення Богородиці з дитям кін. ХV століття роботи флорентійської майстерні Луки делла Роббіа, гігантська майолікова ваза з батальною сценою з м. Урбіно ХVІ століття, один з найдавніших збережених у світі церковних владичих жезлів (посохів) коштовної лімозької роботи поч. ХІІІ століття, декоративна тарілка роботи знаменитого митця Бернарда Паліссі XVI століття, годинник роботи головного французького придворного художника-декоратора королівського двору Людовіка ХІV Андре Шарля Буля, нещодавно розшифрований гобелен зі спадщини французьких королів сер. XVІІ століття, унікальна добірка перших європейських рекламних художніх робіт кін. XIX –  поч. XX століття, зокрема авторства геніальних митців Анрі Тулуз-Лотрека, Альфонса Мухи, одна з найбільших в світі колекцій юдаїки.  Гордістю всієї музейної колекції є велична збірка українського народного мистецтва, репрезентована у розрізі регіонів України за календарно-обрядовим циклом (експонується у філії Музею на пл. Ринок, 10, на другому поверсі). Експозиція відображає весь спектр основних народних промислів та ремесел (бджільництво, рибальство, бондарство, лозоплетіння, художня різьба, гончарство). Натомість експозиція МЕХП за адресою пр. Свободи, 15 «Декоративно-ужиткове мистецтво Європи кінця XV – першої третини XX століття» побудована як ретроспектива розвитку європейського декоративно-ужиткового мистецтва упродовж майже п’яти століть – від пізньої готики до стилю ар-деко (чого немає в жодному музеї України). Основна колекція музею успадкована від найдавнішої музейної муніципальної установи Галичини – Міського промислового музею (1874 р.) та Музею Наукового товариства імені Т. Шевченка (1895 р.). 

Завданням музейного відділу є науково-дослідна, науково-освітня діяльність, комплектування музейних зібрань та їх наукова систематизація, фондова (охорона, збереження та облік пам’яток), експозиційна, реставраційна, видавнича робота. 

Формування постійних і тимчасових експозицій музею, виставок; вивчення, атрибуція і систематизація пам’яток музею у розрізі фондів; науково-дослідницька робота з пам’ятками; реставрація, консервація артефактів і їх належне експозиційне представлення; популяризація та поширення інформації про музей; поповнення музейних фондів; екскурсійне обслуговування експозицій та виставок; залучення державних, спонсорських та грантових коштів; дослідження у сфері теорії та історії музейництва.

“Музейне середовище у  контексті викликів війни: формування нової історичної пам′яті та національної ідентичності» (2024 – 2026 рр.) 

Музей веде активну міжнародну діяльність, що знаходить відображення у втіленні спільних проектів з музеями Польщі, Словаччини, Ізраїлю, Канади, США, Австрії, Франції, Швеції, Німеччини, Латвії, Фінляндії тощо. Це – обмін виставками, підготовка спільних каталогів, буклетів, проспектів. Міжнародне співробітництво знаходить втілення в укладенні двосторонніх угод як короткотривалих, для здійснення певного виставкового проекту, так і довготривалого творчого партнерства. 

Фондова група нараховує близько 2535 од.зберігання. Колекція формувалася та поповнювалася з 1940 р. збірками націоналізованих колишніх громадських та приватних музеїв, а також закупівлею у колекціонерів. Особливу увагу заслуговує колекція годинників  (бл.450 од.зб.), яка репрезентує різні європейські країни (Франція, Німеччина, Австрія, Італія), епохи та стилі. Фондова група доповнена унікальною збіркою табакерок та золотих кишенькових годинників, виробами із золота, срібла, кістки, каменю.

Фонд налічує біля 4 тис. од. зб. До збірки входять колекції азійських та європейських килимів, шпалери; зразки художньо- історичної тканини кін. ХУІІ – поч. ХХ ст. з країн Європи та Азії; стильовий одяг XVIII - XX ст.; церковні та синагогальні тканини, облачення священнослужителів.

Складовою частиною фонду є унікальна колекція кахель XVI-XVIII ст. (зб.П.Лінинського), проте переважають глиняні вироби кінця ХІХ – початку ХХ ст. декоративно-ужиткового характеру, які представляють найвідоміші гончарні центри України, зокрема Гуцульщини і Покуття, Опілля, Бойківщини, Буковини, Західного і Східного Поділля, менше – Середнього Придністров’я, Лівобережжя, Волині, Закарпаття та Лемківщини. З-поміж глиняних пам’яток виділимо дві унікальні ікони (1811 р.) Матвія Ковальського зі зображенням Богородиці з Дитям і св.Миколая, низку кахель і посуду І.Баранюка, О.Бахматюка, Д.Зінтюка, В.Шостопальця, М.Кірика, І.Гладиревського, Ф.Чирвенка, П.Кошака, Я.Бацуци, П.Самойловича, І.Гордійчука, Т.Земського, І.Боярського, Д.Муца та багатьох інших майстрів, які ввійшли в історію українського гончарства, відзначилися неоднорідністю творчої манери, вмілим переосмисленням традиційних рис у декорі та творенням нових композицій.

Фонд художніх виробів з дерева налічує понад 4 тис. од. зб. Серед них найцінніші різьблені твори культового і побутового призначення, які зібрав В.Шухевич. Фонд складається з таких розділів: різьблені меблі, народна скульптура, посуд і начиння, народні меблі, музичні інструменти, плетені вироби з лози, різне. Розділ різьблених предметів найбільший і містить окремі типологічні групи творів: ікони-хрести, ручні та напрестольні хрести, односвічники, трійці, шкатулки, тарілки, пляшки,  форми на сир та інше. Дві третини творів колекції походить з Карпат і Прикарпаття. Найдавнішим є хрест напрестольний з XV-XVI ст. та кілька ручних хрестів з XVII-XVIII ст., а більшість творів датується ХІХ століттям. У фондовій групі меблів зберігається близько 680 предметів. Колекція почала формуватися з моменту заснування у 1874 Міського промислового музею.У колекції меблів переважають окремі предмети, що представляють основні стилістичні напрямки, властиві розвитку декоративно-прикладного мистецтва у Європі з ХVІ до початку ХХ ст. Частину музейної групи складають твори західноукраїнських і львівських меблярів.

Збірка налічує понад тисячу предметів. Це авторські художні вироби: комплекти сервізів, наборів для напоїв, декоративні вази і ювілейні кубки, розписні тарелі і об'ємні композиції, які виготовлені з глини, шамоту, майоліки та інших матеріалів. Найбільш широко представлені вироби Васильківського майолікового заводу (Київська обл.) і Львівської кераміко-скульптурної фабрики. У збірці є  роботи відомих львівських митців-кераміків: З.Берези, Г.Ошуркевич, М.Кордіяки, У.Ярошевич, Я.Шеремети, З.Флінти, Т.Левківа, Р.Петрука, Н.Федчун та інші.

Фонд сучасної порцеляни та скла налічує понад 4000 од. зб., більша частина яких була зібрана безпосередньо на виробництві – на фарфорових та скляних підприємствах України. Найширше представлені зразки побутових і декоративних виробів 1950-х – 1970-х рр.  фарфорових заводів України – Баранівського, Городницького, Довбиського, Полонського, Київського експериментального кераміко-художнього заводу, підприємств у Бориславі та Тернополі. Асортимент виробів досить широкий: чайні, кавові та столові сервізи, декоративні вази і тарілки, посуд для напоїв, туалетні прибори та інше. Художньо-побутовий фаянс 1950-х – 1970-х рр. у фонді репрезентовано виробами двох підприємств – Будянського фаянсового заводу (Харківська обл.) та заводу у Кам’яному Броді  (Волинська обл.).  

Основа збірки сучасного скла – це авторські вироби львівських майстрів-гутників сер.-другої пол. ХХ ст. – П.Семененка, М.Павловського, Й. Гулянського, П.Думича, Б.Валька, М.Тарнавського, Я.Мацієвського, художників Ф.Черняка, А.Бокотея, З.Масляк та інших. Скульптурками зі скляних дротів представлене мистецтво В.Гінзбурга. Окрему групу у збірці складають промислові зразки, які впроваджувались у масове виробництво на львівському ВО "Райдуга", а також зразки виробів Київського, Романівського, Бережанського склозаводів. Доповнює колекцію малярство на склі. Зокрема, за останні десятиліття фонд поповнився великою збіркою творів самобутнього художника І. Сколоздри, а також творами В. Чорнобая, І. Вірщука та інших. 

Фондова група налічує близько 2400 од. зб. (вишивка, одяг, тканина). У колекції знаходяться художні твори ХХ – ХХІ ст., які представляють майже всі історико-етнографічні регіони України. Збірка доповнена зразками сучасного мистецтва Білорусі, Польщі, Хорватії, Росії. Основу колекції становлять ткані та вишиті рушники Київщини, Житомирщини, Чернігівщини,Сумщини, Полтавщини. Чільне місце займає група виробів в”язаних гачком (автор – О.Ханенко). У фондовій збірці є як твори професійних митців (гобелени, панно, ляльки), так  і народних майстрів (сервети, скатертини, килимки). 

Колекція фонду графіки є чималою (понад 12 тисяч од. зб.) Графіка представлена плакатом, народними розписами, етнографічними замальовками О.Кульчицької, С.Луцика, З.Кецала та гравюрами. У збірці репрезентована вагома колекція французького плакату (автори – А.Тулуз-Лотрек, А.Муха, П.Бона). Іншою значною групою є польський плакат (понад 1,5 тисяч од. зб.), меншими групами представлені плакати Австрії, Німеччини, Італії, Англії, Угорщини, Югославії, Чехії, Румунії, Америки. Збірка українського плакату знайомить з роботами львівських художників міжвоєнного двадцятиліття – П.Холодного (старшого), П.Ковжуна, В.Січинського та інших. Широко представлена у збірці колекція дереворитів, різцевої гравюри, офортів, літографії, ліногравюри, цинкографії тощо). Крім графіки, у фонді зберігається збірка живопису, витинанок, колекція японського паперу. Ще однією важливою, хоч і невеликою групою пам”яток, є живопис українських митців як минулого, так і сучасності.

Фонд виробів зі шкіри становить більше 200 од. зб. Серед них особливо цікавими є пояси ( череси, букурійки), тобівки, ташки, гаманці, футляри тощо. Більшість предметів походять з Івано-франківської та Закарпатської областей. Окрему групу шкіряних виробів становлять пояси другої половини XIX століття з Югославії, Словаччини, Польщі. Відомими майстрами по виготовленню "старовіцьких" та новітніх торб були Ф.Якіб'юк та М. і Д. Дудчаки. Фонд народної іграшки налічує понад тисячу предметів початку XX ст. В ньому представлені вироби майже з усіх регіонів України, а також Польщі, Росії, Литви, Франції, Швеції, Фінляндії тощо. Оригінальні іграшкові композиції виготовлялися із найрізноманітніших матеріалів: глини, дерева, скла, фарфору, паперу, соломи, лози, рогози, тканини, сиру та ін. У фонді є роботи таких народних майстрів як: В.Прийма, С.Тиндик, М.Ференц, Б.Стоялівська, Я.Бацуца та інші. Фонд  верхнього одягу та взуття налічує 683 одиниці зберігання. У колекції репрезентовано майже всі етнографічні регіони України (пам’ятки кін. XIX – поч.. ХХ століття). Велика збірка верхнього плечового одягу представлена сукняними пам’ятками (свити, опанчі, сіряки, гуні, сердаки) та хутровими виробами (кожухи та хутряні безрукавки). Збірка взуття є меншою кількісно, однак гідно презентує різноманіття матеріалів та форм народного взуття. Це вироби зі шкіри (чоботи, черевики, постоли) та плетені личаки і дерев’яники.

Фонд нараховує близько 16 500 тис. одиниць збереження. Фондова збірка містить в собі зразки вишивок різних регіонів України кін. ХІХ – поч. ХХ століття.

Музей володіє великою колекцією порцеляни, фаянсу, майоліки і художнього скла ХУІ – поч.ХХ ст. (понад 11 тис. предметів). Один зі значних розділів зібрання - українська промислова кераміка, яка представлена порцеляновими виробами мануфактур в Корці (кін.XVІІІ - поч. ХІХ ст.), Баранівці (перша третина ХІХ ст.), Городниці (сер. ХІХ ст.), Волокитино (ХІХ ст.). Фаянсові вироби збереглися з таких осередків як Глинсько, Любича Королівська, Потелич, Пациків та ін. Окремий інтерес становить порцеляна найвідоміших західноєвропейських мануфактур, а саме: Мейсен, Берлін, Відень, Севр; пам'ятки з Китаю, Японії, Ірану, Данії, Італії, Іспанії, Голандії, Чехії, Угорщини, Польщі. Зібрання знайомить з італійською майолікою з Урбіно, Кастель-Дуранте, Кастелі (ХVІ - ХVІІ ст.), фаянсами з Руану, Марселя і Страсбурга (ХVІІІ ст.), кам'яними масами заводу Веджвуда. Найчисельніше представлені вироби Мейсенської і Віденської мануфактур різних періодів виробництва: від "бетгерівської" червоної маси до сецесійної скульптури. У фондовому зібранні осібне місце займає колекція вітчизняного і зарубіжного скла. Українське скловиробництво представлене археологічним матеріалом (фрагменти посудин українських гут ХVІ - ХVІІ ст.), виробами кустарних майстерень ХVІІІ - ХІХ ст. і заводського скла другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. Провідна група пам'яток західноєвропейських виробництв належить до періоду кін. ХVІІ –  поч. ХХ ст. і репрезентує скляні вироби з Польщі, Німеччини, Чехії, Австрії, Італії, Франції. У фонді зберігається велика колекція ікон на склі, які були поширені у ХІХ ст. на території деяких регіонів Західної України, зокрема на Гуцульщині і Покутті.

Збірка знарядь праці сільського господарства та домашніх ремесел українців кінця XIX–XX ст. нараховує понад дві тисячі експонатів. Найчисленнішу колекцію становлять пам'ятки, пов'язані з основними видами трудової діяльності – плуги, серпи, коси, вила, ярма, батоги, жорна, мотики, плетені з лози кошики, солом'яники. Колекція багата на риболовецькі снасті: ятери, верші, саки, "підривки" на раки. Є також човни, вудочки, гачки рибальські, "ості". Цілий ряд предметів представляє будівництво (моделі житлових, культових і господарських споруд, архітектурні деталі, інструменти, предмети облаштунку житла). Окрему групу становлять експонати, пов'язані зі святами та прикрашуванням житла (вертепні ляльки,атрибути різдвяних та великодніх свят, витинанки, йорданські хрестики, печиво тощо).

Фондова група нараховує близько 1500 одиниць зберігання, які датуються кін. ХІХ – серед. ХХ століття. Збірка містить жіночі й чоловічі весільні, святкові і буденні головні убори, прикраси з бісеру, дутого скла, емалі, коралу та глини.

У фонді зберігаються унікальні зразки сорочок, нагрудного та поясного одягу, поясів та головних уборів Полісся, Волині, Поділля, Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини, Буковини, Закарпаття, частково центральних та східних областей України кінця ХІХ – середини ХХ століття.

У фонді зберігається понад 1600 предметів. Збірка складається з колекції українських народних килимів XVIII - XX ст., ужиткової тканини XIX - XX ст. (рядна, верети, ліжники, обруси) з усіх історико-етнографічних регіонів України. Збірка демонструє технологічні та художні особливості української народної тканини. У фонді також представлений художній текстиль др. пол. ХХ ст. професійних художників Львова та інших міст України.

Фондова збірка МЕХП  поповнилась унікальною колекцією виробів з кришталю, безколірного і кольорового скла, зібраних у Музеї Львівської фірми “Райдуга”. Вона налічує понад дві з половиною тисячі високохудожніх виробів, створених художниками та майстрами заводу протягом 1950 – 1990-их років, і є свідченням професійних здобутків української скляної промисловості ХХ століття.  

Фондова збірка писанок  налічує близько 13 тис. од. зб. кін. ХІХ – поч. ХХ ст. і є однією з найбільших музейних колекцій писанок не тільки України, але й світу. Вона має історичну, етнографічну та мистецьку цінність.. Етнографічна вартість колекції полягає в тому, що вона представляє зразки писанок з більш як 200 населених пунктів України. За територіальною ознакою основу фонду творять писанки західних областей України: Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Волинської, Рівненської, Чернівецької. Інші області України представлені слабо. Незначна кількість писанок презентує і країни зарубіжжя: Чехію, Словаччину, Польщу, Румунію, Хорватію, Канаду. Колекція представляє в основному традиційну писанку, яка виготовлялася перед або в часі Великодня і служила його атрибутом.