Створюємо вебкаталог
У Музеї етнографії та художнього промислу (МЕХП) Інституту народознавства НАН України розпочалася робота в рамках проєкту «Українська писанка в європейському культурному просторі», що реалізовується за підтримки Українського культурного фонду. Метою є збереження історико-культурної спадщини шляхом диджиталізації давніх українських писанок із фондів Музею, їхнього наукового опрацювання, створення структурованого вебкаталогу для подальшого представлення.
Колекція писанок МЕХП є найдавнішою і найчисельнішою серед музейних зібрань писанок в Україні та частиною національного надбання нашої держави. Збірка налічує близько 13 тисяч пам’яток, з яких біля третини датовано кінцем ХІХ – початком ХХ ст. В постійно діючій експозиції музею (Львів, пл. Ринок, 10), представлено лише невелику її частину – до 200 писанок (це 1,2% від їхнього загального числа у фондосховищі).
«Цінність цієї колекції музею – у різноманітті композиційної структури, численних геометричних, рослинних і зооморфних мотивів, рідкісних сюжетів релігійного та побутового характеру, використанні різних технік, колориті. Ці писанки дають уяву про розвиток писанкарства як неперевершеного явища народного мистецтва в Україні, адже походять з різних історико-етнографічних регіонів – Гуцульщини, Покуття, Бойківщини, Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Опілля, Поділля, Наддніпрянщини, Волині та Полісся», – розповідає наукова експертка проєкту, провідна наукова співробітниця Інституту, докторка мистецтвознавства Галина Івашків.
Ця унікальна в європейському контексті збірка писанок однак є недоступною для широкого кола відвідувачів. Завідувач сектору фондів музею, зберігач фонду «Писанка», наукова експертка з фондової роботи з колекцією писанок Валентина Теслюк наголошує: «Музейна збірка писанок не може бути представленою в повному обсязі в експозиційних залах чи виставках з огляду, перш за все, на відсутність площ, велику кількість пам’яток, стан збереження, ризики пошкодження, крихкість матеріалу, вразливість щодо зовнішніх чинників, які впливають на вицвітання барвників тощо. Шкаралупа писанок є не лише чутливою до механічних пошкоджень, а й має здатність до саморуйнування внаслідок температурного режиму. Тому важливо зафіксувати стан цих пам’яток, щоб зберегти для наступних поколінь унікальні автентичні вироби, підкреслити силу творчої думки і талант народних майстрів».
Проєктом передбачено створення структурованого двомовного (українською та англійською мовами) вебкаталогу відібраних 250 писанок, для 50-ти з яких також будуть створені цифрові 3D-моделі.
«Це уможливить збереження автентики візуального сприйняття давньої писанки (колорит, первинні барви, символіка, цілісність сюжету). Реалізація проєкту надасть доступ широкому загалу до інтерактивного показу мікрокосмосу української писанки в сучасному форматі 3D-моделей, доповнених цифровими фотознімками, структурованими у цифровому каталозі. Такий формат сприятиме популяризації національної музейної спадщини у вітчизняному та європейському культурному просторі», – стверджує керівник проєкту, заступник директора з наукової роботи Інституту, кандидат мистецтвознавства Андрій Клімашевський.
Команда проєкту, до якої увійшли фахівці з цифрової фотографії та 3D-моделювання, прагне створити інтерактивний динамічний продукт з залученням оригінальних музеєфікованих недоступних для широкого огляду пам’яток національного надбання України, що демонструють світу унікальність та неповторність нашої національної традиції.
Результати проєкту «Українська писанка в європейському культурному просторі», що виконується за підтримки Українського культурного фонду, будуть представлені у жовтні 2024 року.
